Російські народні прислів’я містять в собі мудрість поколінь, розум століть. Підкреслюють всю гостроту характеру російської людини.
Вирішили ми піти з дідом на рибалку. Увечері накопали черв’яків з городу, витягли з гаража вудки, перебрали снасті і блешні. Дід підняв мене о п’ятій ранку, я надів гумові чоботи і стару батьківську куртку. Бабуся зварила нам яєць, порізала помідори і заварила в термосі наш улюблений чай з малиною і м’ятою, зроблений за сімейним рецептом. Чай був солодким без цукру, а післясмак нагадувало жуйку з ментолом. Як раз те, що потрібно, щоб підбадьоритися.
Ми йшли з дідом до місця призначення близько півгодини, по стежці, а потім по полю. На горизонті я побачив річку: по воді мелькала брижі, а то і справа вистрибували сонні жаби. Ми з дідом були готові до хорошого улову. Розташувавшись біля самого берега, закинули вудочки, ми в повній тиші чекали, кого ж у першого клюне. Це своєрідна гра в мовчанку, щоб не злякати рибу і дати їй можливість заковтнути наживку цілком і дочекатися, поки гачок прониже її.
Минула година. Моє зовнішній спокій починало кудись зникати. «Скільки ж нам ще чекати?» – запитав я. «Я не знаю» – якось ображено відповів дід.
Риба, на щастя, не змусила себе довго чекати. Мій пильний погляд помітив погойдування вудки, і я взяв її обома руками. Риба стрибала на гачку, то і справа показувала нам своє черево, неначе дражнив. У дідуся теж клюнуло і мені довелося тягнути рибу самому. Я намагався зосередитися і бути обережним, але риба зірвалася, хоча була так близько.
«Нічого, зловиш ще» – підбадьорив мене дід. І тільки до вечора почало клювати риба стала дивно слухняною, як ніби знала, що ми вже втомилися і не хочемо повертатися додому ні з чим. Рибалка вдалася, ми принесли додому десять великих лящів з величезними, дзеркальними очима, трохи випнутими, немов від несподіванки.
Як же добре, що поруч був дід, який навчив мене терпінню, тільки завдяки йому, ми досягли своєї мети, адже не дарма кажуть: «Терпіння і труд все перетруть».
Пішовши додому після перших невдач, ми б не спробували наивкуснейшей юшки, а подвійно приємно, коли ми вклали свою працю в це блюдо. Завдяки терпінню і праці можна досягти неймовірних висот у будь-якій сфері діяльності. Будь то недільна рибалка або успішна робота. Головне, перебороти свого внутрішнього річна, а потім розумне поведінку працьовитої людини увійде в звичку.
