Ілля Юхимович Рєпін (1844 — 1930) — видатний російський художник другої половини 19 століття. Серед передвижників був провідним реалістом. Найвідоміші його картини «Бурлаки на Волзі», «Царівна Софія Олексіївна», «Запорожці», «Іван Грозний і син його Іван».
Картина «Садко» (1876), написана Іллею Юхимовичем в Парижі, де він ознайомився з творчістю імпресіоністів. Їх техніку він визнав цікавою, але картини порахував по суті беззмістовними. Ідейне несприйняття імпресіонізму спонукало Рєпіна в пику цьому напрямі взятися за картину «Садко». За основу сюжету твору художник взяв билину про новгородського купця Садко.
Картина за тематикою разюче відрізняється від інших творінь Іллі Юхимовича як художника-передвижника. Всі інші його твори виконані в реалістичному ключі і мають гостре соціальне звучання. В «Садко» Рєпін звернувся до фантазийному жанру, можливо, не без впливу В. М. Васнецова, з якого і був написаний головний герой картини.
Художник зобразив перебування Садко в гостях у морського царя, який наказав йому обрати собі дружину серед морських дів — дочок підводного владики. Дівиці ці зображені Рєпіним як заморські красуні. За задумом художника, вони представляли собою різні народи. Садко зупинив свій вибір на російській дівчині, далеко відступає від інших. Говорячи про ідею картини, Рєпін підкреслював, що в картині виражене положення його за кордоном, у Франції, а також положення російського мистецтва.
Принцип композиційної побудови даної картини — трикутник, вершинами якого розподілені ключові фігури. Нижній кут картини праворуч займає Садко, на ньому довгопола шуба й шапка соболині. Нижній кут картини зліва відведено дочкам морського царя. Чарівні красуні всіх видів і мастей, в національних костюмах з дорогоцінними каміннями пропливають повз Садко. Їх погляди призывны і хищны. Але Садко дивиться поверх цих підводних гурій, погляд його спрямований у верхній лівий кут картини, де зображена селянська дівчина в російському сарафані і блузі з широкими рукавами. Вид її сумний і тихий.
З великою вірогідністю Рєпін зобразив флору і фауну підводного світу: корали, водорості, морські зірки, їжаки, восьминіг, рибки. Враження товщі морської води виникає від використання художником тонів і відтінків зеленого кольору. Рєпін спеціально відвідав Берлін, де був морський акваріум та підводний життя, можна сказати, написана ним з натури. Достовірного зображення допомогли і атласи, відображають світ морів.
Спрямований вгору погляд Садко символізує не тільки бажання вирватися з підводного царства, але і знову знайти земні цінності, головна з яких — любов. Заморські красуні залишили героя байдужим, і він вирішив їм скромну російську дівчину. Так Рєпін передав своє ностальгічне настрій далеко від Росії.
На паризьку публіку картина не справила враження. Зовсім іншою була реакція в Росії. «Садко» придбав для своєї колекції великий князь Олександр, в майбутньому — Олександр lll. За цю картину художник Рєпін був удостоєний звання академіка.
