Ісаак Ілліч левітан (03.10.1860 — 22.07.1900) — видатний російський художник-пейзажист кінця 19 століття. Левітан гостро відчував красу російської природи, майстерно передавав настрій у пейзажах.
Ісаак Ілліч творив у реалістичному напрямі. З створених ним за недовге життя картин багато сміливо можна назвати шедеврами. Найбільш відомі його полотна «Над вічним спокоєм», «Березень», «Біля виру», «Золота осінь», «Володимирка», «Весна. Велика вода» та інші.
Осінь — одна з головних тем у творчості Левітана. Під його пензлем осінь або оживала яскравими фарбами («Золота осінь»), або похмурими тонами наганяла смуток. Так художник передавав радість від зустрічі з осінньою прохолодою, що прийшла на зміну виснажливої літньої спеки, захоплення пишним оздобленням що починає в’янути природи. І в той же час настрій печалі, яке виникає зазвичай пізньої осені, теж знаходило своє відображення на полотнах Левітана.
Одна з таких картин — «Осінь» (1887). У цьому пейзажі зображений похмурий день з облетіли осіннім листям на ще зеленіючої траві. Схоже, це друга половина жовтня. Вздовж берега річки темніють тонкі стовбури дерев. Їх гілки голи, тільки окремі листочки ще тримаються до першого пориву вітру. Річка, немов нерухомо дзеркало, відображає затягнуте щільними хмарами небо і близькі до неї дерева. Здається, вона ось-ось стане. Тиха осінь, коли природа очікує настання холодів.
У картині написана переважно в сумних сірих тонах, жовтизна палої листя і пожухлої зелень трави не роблять пейзаж веселіше. Як в стані зневіри людей до кінця не втрачає надії, так і в цій картині — зліва зелені гілки ялини як символ триває життя.
Так, скоро попадають снігу, але якщо будуть зеленіти, а потім прикрашати вдома на Різдво. По виблискуючому білому снігу побіжать трійки. Чи це не радість? А там і весна не за горами. За річкою темніє ліс, над яким высветлилось небо. Ця світла смужка неба здається обіцянкою не тільки теплих сонячних днів, але і щастя, яке так потрібно людської душі.
Схоже, художником під час написання картини володіли суперечливі почуття. Вони відбилися і в роботі над небом і річкою. В небі переважають сірі відтінки, невловима зміна відтінків. У річці ж воно відображено двояко: у правій частині картини більш темне відображення, у лівій частині — відображення світле, до молочної білизни. При цьому світле відображення майже закрито заростями тонких прибережних дерев.
Осіння хандра, властива кожній людині, посилювалася для Ісака Ілліча супроводжували його все життя нездоров’ям. Загострені почуття художника знайшли своє втілення в пейзажі. Але це лише вираження настрою, а не світовідчуття, тому що попереду у автора були інші картини, сповнені світла і весняного сонця. Це «Березень», «Весна. Велика вода» та інші чудові пейзажі.
