Особливість вірші «Бородіно» М. Ю. Лермонтова в тому, що в ньому прославляються не царі чи інші вельможі. Вся увага зосереджена на захисника Батьківщини – простого солдата. Цей образ з’являється у другому куплеті, коли старий солдат починає згадувати про пережиті боях.
Своє ставлення до солдатів-учасників битв з французами поет висловлює за допомогою слова «богатирі», яке звучить з вуст старого солдата. Він має повне право використовувати таку «гучну» лексему, адже сам був очевидцем їх подвигів.
Болем у серці захисника віддають спогади про відступи, але він, як справжній російський людина, навіть в такій справі покладається на Бога, кажучи, що поразки – воля Господа. Лермонтовський захисник Вітчизни – не тільки одиничний, але і збірний образ. Мова у вірші ведеться від першої особи однини («я»), то від першої особи множини («ми»). Чіткого поділу між одиничним і збірним чином немає. Вони ніби сплітаються в єдине ціле. За допомогою такого прийому автор показує, наскільки важливо єдність у досягненні будь-якої мети.
М. Ю. Лермонтов розповідає про те, як солдати борються з французами. Вони рішуче вступають в перестрілку, при цьому навіть знаходять сили пожартувати: «Забив заряд я в пушку туго і думав: пригощу я одного!». Але дводенної перестрілки для сміливців мало, так як ворога вона не вигнала. Бійці рвуться до картечі, чуючи при цьому, як «радіє француз».
Невід’ємна частина захисників Батьківщини – любов до рідних земель і народу. Вона допомагає встояти в рішучому бою. Вражає і самовідданість солдатів. Ніхто з них не думає про славу. Навіть власне життя для них здається дрібницею, коли на кону доля рідного краю.
Справжнім захисником Батьківщини у вірші «Бородіно» постає і полковник. Він заслужив не тільки повагу солдатів, але їх щиру любов. Цього персонажа Михайло Юрійович характеризує словом «хват», що означає «спритний і меткий чоловік». Ліричний герой, який і був одним з його солдатів, вважає, що ці якості командира вроджені. Крім того, на відміну від багатьох інших побратимів по званню, він умів з честю грати відразу дві ролі: бути слугою для царя і батьком для солдатів.
Полковник осяяв серця своїх «дітей» надією. Він знайшов те, за що вони можуть зачепитися на нелегкому шляху до перемоги. Солдати присягнули на смерть стояти за Москву і стримали своє слово. Таким чином, проявляється ще одна риса захисників – вірність Вітчизні і своєму слову: «і померти ми обіцяли, і клятву вірності стримали». Незважаючи на те, що полковник допоміг перемогти загарбників, Лермонтов не співає йому дифірамб, вважаючи, що звільнення Батьківщини – спільне досягнення.
У вірші М. Лермонтова «Бородіно» образ захисника Батьківщини втілений в простих солдатів і мудрого полководця. На основі аналізу, можна зробити висновок, що головними якостями героя поет вважав любов до Вітчизни, силу духу, вірність народові й самому собі. Саме їх повинен виховувати в собі кожна людина, незалежно від обставин епохи, в якій живе.
