Головним героєм автобіографічній повісті Максима Горького був Альоша Пєшков. Після смерті свого батька, Альоша переїхав в будинок до свого діда і бабусі. Будинок діда був сповнений похмурої, похмурою атмосферою і саме в цьому будинку почав формуватися характер хлопчика. Відразу хочеться відзначити, що ця неприємна атмосфера, що панувала в дідівській хаті, практично не відбилася на свідомості Альоші.
Переїхавши до діда, маленький Альоша зіткнувся з жадібністю, нещадністю, жадібністю, самолюбством своїх родичів. Діда він не злюбив з перших днів, тому що не розумів його злості та жорстокості. Також Альоша відчував негативні емоції до своїх дядьям.
Крім них, в будинку діда, жив майстер Григорій. Це був старий і вже сліпий чоловік. Так от, дідівські сини і дядьки часто знущалися над сліпим старим, а потім тихенько спостерігали, як те мучиться. Хлопчикові такі заняття були не до душі. Він ставився до Григорія з жалем і ніколи не потішався над ним. Альоша навіть іноді намагався поговорити зі старим, хоча той не особливо любив цю справу.
Альоша Пєшков не любив ходити на вулицю і гратися там з сусідською дітворою. Дворовий хлопчаки постійно обговорювали бійки, які відбувалися у дідівській хаті і сміялися над Альошею.
До переїзду до діда, Альоша ніколи не знав, що дітей можна бити. Тепер він частенько й сам отримував за найменшу витівку. Дід любив такий метод виховання. Перший час Альоша намагався чинити опір діду, але потім почав сприймати це як належне. Більше всього хлопцеві дратували моменти, коли дід бив бабусю. Альоша намагався заступитися за неї, але це призводило діда в ще більшу лють.
Єдиною близькою і рідною людиною для хлопчика була його бабуся. Після того, як помер батько Альоші, бабуся замінила його. А коли поїхала мама хлопчика, бабуся повністю замінила йому батьків. Бабуся була дуже освіченою і мудрою людиною. Вона знала безліч історій, казок і віршів, які не рідко розповідала хлопчикові. Давала цінні поради, якими завжди користувався Альоша.
Альоша Пєшков ріс дуже добрим і чуйним хлопчиком. Він допомагав нужденним, співчував скривдженим, злих людей намагався знайти щось добре і світле. Внутрішній голос хлопчика завжди підказував йому, які люди по-справжньому добрі, а якісь злі.
Тільки двох людей, яких хлопчик зустрів за час життя у бабусі й діда, Альоша частенько згадував. Це були казковий герой Циганок і старий чоловік Добру Справу. Саме ці два персонажі навчили хлопчика розбиратися в людях і дали Альоші багато потрібних порад, якими хлопчик незабаром скористався.
Образ Альоші Пєшкова – це образ доброго і чистого людини, яка вміє творити добрі справи. Серед жадібності, злості, самолюбства він умів відшукати доброту і любов.
