Добрі люди… Злі…Деколи не виходить так просто розкласти все по поличках і визначити, якою є людина. Найчастіше добрі люди в силу якихось своїх особистих переконань і принципів не виставляють напоказ всієї широти душі, можуть бути різкими і жорстокими в словах. Але це абсолютно нічого не значить. Часом за суворою зовнішністю ховається ранима душа, здатна на високі і благородні вчинки.
Саме такий герой відразу приходить на пам’ять, коли згадуєш сюжет відомої повісті Івана Сергійовича Тургенєва «Муму». Герасим – величезний, незвичайної сили кріпак, виконує абсолютно всі доручення суворої барині. Привезли його з села. Чоловік був абсолютно німий. Герасима відрізняє сувору вдачу, він не терпить ніяких компромісів, не любить запах алкоголю з несхваленням відноситься до тих, хто його вживає, нехай навіть і в малих кількостях. Але одного разу ми бачимо героя зовсім з іншого боку. Герасим рятує потопаючого цуценя, піклується про нього, доглядає немов за рідним дитям. Таким героя ми ще не бачили.
Щеня, врятований Герасимом, від невпинної турботи хазяїна перетворюється в гарну і ладненькую собачку. Чоловік любить її всією душею. І Муму відповідає взаємністю. Виявляється, за величезною і страхітливою фігурою кріпосного ховається ранима і добра душа.
Такого героя ми зустрічаємо і в іншому творі Тургенєва – оповіданні «Бірюк». Головний герой був лісником, нікому не робив поблажок, за що в окрузі його зовсім не любили. Незаконну рубку лісу він не прощав. Всіх, хто попався за цією справою, відразу затримував. І навіть бідняки, яких штовхала нужда, не викликали в нього жалю. Недарма герой носить прізвисько Бірюк. Воно як не можна точно підкреслює його відлюдкуватість і сувору вдачу. Але це зовнішня картинка. А що ж діється в душі героя?
Оповідач зміг зрозуміти це тільки тоді, коли опинився в будинку Бірюка. Чоловік один виховував маленьких дітей. Невірна дружина залишила сім’ю в гонитві за багатою і ситної життям з міщанином, а лісник разом з дітьми залишився в маленькій хаті, складається з однієї кімнати. Може бути, суворі випробування наклали відбиток на цього чоловіка? Змінили його? Забрали віру в людей? І все ж він допомагає подорожньому, відпускає злодія, захопленого зненацька. Добрий початок бере гору. Бірюк не той, яким хоче здаватися. Всередині, в душі, він зовсім інший.
Таким чином, ми можемо говорити про те, що той, хто здається зовні жорстоким, може бути і не так жорстокий насправді. Людина може ховати свою доброту, боячись болю або обману. Жорстокі вчинки, суворі слова – лише маска, за якою ховається добре серце, здатне розуміти, прощати й відчувати. Тому не треба відразу складати думку про людину. Потрібно зазирнути глибше, можливо, не все так просто, як здається…
