Джерелом понять «маниловы», «маніловщина» стало твір Н. В. Гоголя «Мертві душі». Ці поняття часто використовують, характеризуючи людей-мрійників. Щоб доречно вживати дані слова, треба розуміти, хто такі «маниловы», які риси притаманні натурі таких людей.
У повісті «Мертві душі» Микола Васильович створює цілу галерею образів поміщиків, висміюючи, таким чином, властиві цьому прошарку суспільства недоліки. Один із поміщиків, Манілов, дуже любить мріяти. Про цю звичкою «кричить» все в його садибі: будинок Манілова «відкритий всім вітрам», у дворі є альтанка з промовистою назвою «Храм усамітненого роздуми», на вікнах насипані гори попелу – свідки задумливого дозвілля господаря.
Манілов постійно про щось мріє, розмірковує. За іншим заняттям його застати складно. Відірваність від реальності, постійне «перебування» в світі ілюзій заважає герою розвиватися, навіть у книзі, що лежить на столі в кабінеті поміщика, закладка не просувається далі 14 сторінок. Зате мрії у Манілова грандіозні. Наприклад, він мріє побудувати міст через ставок, та ще й спорудити на цьому мосту кіоски для купців або ж прорити підземний хід. Мрії чоловіки так і залишаються ілюзіями, так як приступати до їх виконання він не думає.
Навіть цієї лаконічної характеристики досить, щоб зрозуміти, що «маниловы» – люди, які легко потопають у мріях, але реалізувати їх навіть не намагаються. Їх схильність до порожніх роздумів настільки сильна, що відриває людину від реальності. Спілкуватися з такими людьми не дуже цікаво. Так, людина може бути дуже навіть приємним, але після нетривалої бесіди виявляється пустушкою. Саме такий Манілов з твору Н.В. Гоголя. Цей герой вміє розтягуватися в солодкавої усмішці перед «потрібним» йому людиною, бути гостинним, але це тільки красива оболонка, під якою ховається прісна натура.
Так як таких мрійників багато, власне ім’я Манілов, перетворилося на загальне. Маниловых можна знайти і серед оточуючих, і серед літературних героїв. Герой твору А. Гончарова «Обломов» Ілля Ілліч, як і Манілов, весь свій час присвячує фантазіям. Світ ілюзій затягує його наскільки, що герой перестає цікавитися реальністю. Цим користуються люди з оточення Обломова. Вони без праці обманюють чоловіка. Адже таку ж ситуацію можна спостерігати, коли Чичиков підбиває Манілова на оборудку з «мертвими душами». Іллю Ілліча також важко назвати цікавою особистістю, хоч людиною з поганим характером не назвеш.
Ілля Ілліч – приклад маніловщини, так як живе своїми фантазіями, які подібно завіси заступають чоловікові реальність.
Можна зробити висновок, що «маниловы» – поняття, що позначає людей, які постійно мріють, часто по-крупному, але до здійснення мрій не прагнуть. Як особи такі люди нецікаві.
