У віці 33 років Олексій Толстой знайомиться з прекрасною жінкою – Софією Міллер. Перше знайомство відбувається на світському балу. І протягом усього вечора Толстой не зводив очей з чарівної дами. Вона торкнула його не стільки зовнішнім виглядом, скільки внутрішнім освіченістю та ерудованість.
На той момент, жінка перебувала в замужнем положенні, тому автор не міг відверто говорити про свої почуття. Він пише вірш «Серед шумного балу, випадково…», в якому та описує всі киплять емоції.
Толстой розглянув у своїй обраниці якесь відмінність, яке виділяло її з світського суспільства. Вона була вищим за все, що діялося навколо. Поета просто полонив той таємничий погляд, яким Софія Міллер очеркнула зовнішність чоловіка. В цьому погляді відчувалася якась нотка печалі і смутку. Однак дзвінкий і радісний голос жінки забирав всю увагу на себе. Тому, побачити чудеса внутрішнього світу цієї чарівної дами, було дано не кожному.
У своїй віршованій роботі Толстой пише про те, що образ коханої завжди в його уяві, в його думках. Але, її заміжнього становище не дозволяло авторові прямо і відкрито заявити про киплячих всередині емоціях.
Незабаром, зустріч Олексія і Софії знову відбулася. І вже тепер, не втрачаючи можливості, поет висловив все, що було на його серце. Він презентував улюбленої написаний вірш. Між ними зав’язався роман, який тривав протягом семи років.
Так довго і болісно Софія намагалася отримати розлучення, щоб розірвати нерадісні узи шлюбу. Відносини Міллер і Толстого викликали бурю емоцій і збурень у світських колах. Поведінка жінки було немислимим, неприпустимим для представниці верхівки суспільства. Однак таку думку не завадило закоханим пройти шлях випробувань і об’єднати свої життя, оформити їх у міцний шлюбний союз, який тривав близько двадцяти років.
Софія Міллер стала для Толстого не тільки коханою і вірною дружиною. Вона була його музою, натхненням на творчість і написання нових літературних робіт.
