Багато віршовані роботи Миколи Некрасова були присвячені прекрасним жінкам, і не якимось світським дамам, а звичайним, працьовитим, працьовитим красуням, доля яких була надзвичайно важкою.
З самого малого, дівчат привчали до трудомісткої роботи, яка була не під силу кожному мужику. Однак не всі сільські дівчата мирилися зі своєю долею. Вони старанно вірили в те, що коли-то за ними приїде принц і відвезе з собою. Ось з цієї причини трійка коней, що везе віз, завжди привертала увагу молоденьких дівчат. Раптом, зараз в цю мить вийде суджений і забере кохану – просту селянку геть від бідності та злиднів.
Тільки от Микола Олексійович, знаючи жорстокість навколишніх реалій, звертається до простим дівчатам і задається питанням про те, навіщо ж вони біжать за проехавшею мчить?
Звичайно, в справжню російську красуню важко не закохатися. Однак не така яскрава і радісна доля очікує недосвідчених жінок. Вийдуть заміж за простого, неохайного мужика, який частенько любить випивати і з’ясовувати стосунки за допомогою сили.
Оселиться молода наречена в будинку чоловіка і стане тягнути всі домашні турботи на своїх тендітних плечах. А там ще й свекруха стане роботу додавати, щоб перевірити супутницю сина на витримку і працьовитість. Такий пекельна праця дуже швидко перетворював молоденьких дівчат в старезних баб, які витерпіли вже багато негод на своєму життєвому шляху.
Некрасов звертається до всіх простим жінкам і просить їх змиритися з уготованою долею. Мрії про прекрасного принца далекі й нереальні. Ті персони, яких везе вдалину чудова і стрімка біла трійка, живуть в іншому світі. Навряд чи вони будуть звертати увагу на звичайних працьовитих селянок, які порівнюються з рабинями. Такі мрії є єдиним світлим променем, який живе в думках молодих селянок. Однак Некрасов радить забути і розпрощатися з ним, щоб не мучити себе і не труїти душу нездійсненними бажаннями.
