Дитинство Іван Бунін провів у родовому маєтку Озерки серед розкішної природи. Хлопчик любив тікати в ліс або поле, насолоджуючись неосяжними просторами. Цей щасливий період свого життя поет відтворив у вірші «Дитинство», написаному в 1895 році. «Дитинство» відноситься до автобіографічної лірики, автор говорить про те, що спогади повертають його в десятирічний вік.
Тема твору – щасливе дитинство серед природи. Поет показує, як спогади про дитинство можуть зігріти серце дорослої людини, зробити його хоч на деякий час трішки щасливішими.
Єдиний образ у вірші «Дитинство» – ліричний герой, але він не такий простий, як може здатися з першого погляду. Ліричний герой представлений у двох іпостасях – дорослого чоловіка і десятирічного хлопчака. За дорослим Буніним ми можемо поспостерігати в першій строфі, а хлопчисько з’являється у другій. Обидва способу існують невідривно від природи, більше того, природа – це те, що «зв’язує» в єдине ціле зміст і композицію твору.
Пейзажі – сильна сторона Буніна-поета, але здається особливим. Автор наповнює кожну рядок любов’ю до рідної природи. Вже на початку «Дитинства» поет починає розповідь про принади ранкового бору, який купається в промінцях сонця, нагадуючи «сонячні палати». Саме привітний бор і кострубата сосна підштовхують ліричного героя до приємних спогадів, змушує відчути себе десятирічним хлопчиком. У цей момент він відчуває, наскільки людина малий в порівнянні з природою: «І відчуваю: мені тільки десять років, // а стовбур – гігант, важкий, величавий». У третій строфі образ хлопчаки тісно сплітається з образом чоловіка і вже складно визначити, від чийого імені продовжується розповідь.
Образ сосни, який займає центральне місце в пейзажі, є символічним. У російській культурі він сприймається як символ життєвої сили, безсмертя. Символічне значення посилює ідейне звучання твору, адже дитинство – період, коли людина повна сил для пізнання навколишнього світу.
Для того щоб передати своє ставлення до природи та дитинству І Бунін у кожну строфу додає яскраве художнє засіб: метафору («сонячні палати», «…пахне… сухість сонячного літа»), порівняння («пісок, як шовк»), епітети («кора груба, морщиниста, красна). Особливу роль у творі відіграють кольору і аромати. Колірна гамма сонячна, яскрава, блискуча, запахи смолисті, сухі, пекучі, характерні для літнього бору. Буніну вдається передати і тактильні відчуття (груба, зморшкувата, тепла кора сосни). Автор робить все, щоб читач теж зміг випробувати ті ж приємні відчуття, що і маленький хлопчик.
Твір «Дитинство» складається з трьох катренів з перехресною римою, віршовий розмір – пятистопный ямб з пиррихием, рядки равностопные (по 5 стоп у кожній). Щоб передати дитячий захват автор дозволяє собі розбавляти спокійний ритм розповіді короткими оклику пропозиціями. Просте, правильне будова забезпечує плавність ритму, висловлюючи задоволення, з яким автор віддається спогадом.
