Вірш «У селі Бог живе не по кутках…», що датується 1965 роком, належить до ранньої лірики І. Бродського. Це досвід «Богопізнання» молодим поетом в умовах атеїзму. Автор звертається до сільському побуті, так як в містах питання релігії зійшли на немає.
Тема твору – місце релігії в житті людини, атеїзм. Автор показує, що радянська ідеологія не змогла повністю викоренити віру в небесні сили, Бог залишився в серцях людей, які живуть в селах. Тут він займає особливе місце, «беручи участь у всіх подіях.
У творі «В селі Бог живе не по кутках…» В. Бродський відтворює образ Творця так, як його представляли в російських селах ХХ століття. Глибокий аналіз і розуміння цього образу неможливі без урахування особливостей російської культури. «Сільський» Бог не відповідає канонам, зберігаючи поганські вірування. Він не «живе по кутах», як думають «насмішники», а існує всюди. Варто відзначити, що під фразою «жити по кутах» в цьому випадку розуміються ікони, які традиційно вішали в «червоному кутку».
Описаний всюдисущий Бог більше нагадує домовика, істота, яка, згідно з народними віруваннями, охороняла домашнє вогнище, допомагала по господарству. З піднесеного, оповитого таємницею Творця Бог перетворюється в зрозумілого домашнього духа, максимально наближеного до людини. Він «варить сочевицю», «ставить хати» і, здається, розчиняється в побуті. Бог допомагає створювати сім’ї («видає дівчину за лісничого») і охороняє птахів і звірів (кулі объездчика, як би в жарт, не долітають до качки). У теж час він освячує будинок, щоб відігнати від нього нечисту силу.
В останніх рядках з’являється образ атеїста, в якому зливається і автор, і ліричний герой. Атеїст не вірить в Бога, але у нього є можливість поспостерігати за ставленням до нього сільських жителів. Споглядання «всього цього» приносить атеїстові відчуття благодаті. Він починає сам вірити в існування потойбічного сили (Бог «…підморгує мені, як очевидцю»). Осіння пора лише посилює атмосферу затишку в сільській хаті. Образ насмішників, з якими читач зустрічається в перших рядках, також відображає погляди атеїстів.
Арсенал художніх засобів, використаних у тексті вірша, складається з метафор і епітетів, які служать для більш повного розкриття теми. Бродський і. малює Бога метафорами («Бог живе всюди», «влаштовує вічний недолетів объездчику…»), а ось епітетів для цієї мети не використовує. За допомогою такого прийому він ще більше наближає небесну силу до людини. Важливу роль відіграє і контраст (Бог і побут), але за допомогою цього прийому автор не показує різницю між реаліями, а зближує їх.
Вірш «У селі Бог живе не по кутках…» складається з чотирьох катренів. У першій строфі рима кільцева, в інших – перехресна. Віршований розмір – пятистопный ямб. Спокійний інтонаційний малюнок відповідає загальному настрою вірша.
У творі «В селі Бог живе не по кутках…» В. Бродський зберігає самобутній образ Бога, з відбитком російської культури.
