В літературі 16 століття в Росії велике значення мало житийное напрямок. Під час правління Івана Грозного за дорученням митрополита Макарія збиралися історії про житіє благочестивих людей, яких потім церква оголошувала святими.
Відомий російський священик і письменник того ж часу Єрмолай-Еразм отримав особисте завдання написати про двох святих міста Мурома – про Петра і Февронії. Так з-під пера священика Єрмолая з’явилася «Повість про Петра і Февронії Муромських».
Джерело твори – давня легенда про дівчину-селянці, яка завдяки своїй мудрості стала княгинею. Фольклорний мотив справив сильне враження на Еразма – і згодом на саме його твір. Розповідь більше тяжів до захоплюючого сюжетного оповідання, ніж до традиційного житийному жанру.
Розповідь написаний від особи оповідача. В експозиції позначається, що дії відбуваються в російському місті Муромі. Там княжив достойний князь Павло. Але трапилася у них біда – до його дружини став навідуватися змій-звабник. Він настільки був підступний, що міг приймати вигляд князя Павла. Княгиня розповіла про все чоловікові, і вони стали разом думати, як вигнати злого змія. І прийшла їм в голову хороша ідея – приспати пильність ворога добрими прельщениями. Коли знову з’явився змій, княгиня стала хвалити його мудрість і всевідання, і запитала, чи знає він, як закінчиться його життя. Обдурений лестощами змій повідав княгині, що несуть йому загрозу Петрове плече і Агриков меч. Петро – це був брат Павла. Він відшукав фатальний меч і прийшов у храмину, де був змій. Переконавшись, що це ворог в образі брата, Петро вражає його мечем. Змій майже відразу ж переможений, однак встигає забризкати кров’ю Петра. Згодом той захворює страшною хворобою.
У другій частині розповіді з’являється проста, але мудра дівчина Февронія. Її доброта і мудрість допомагають князю Петру вилікуватися.
Февронія – поширений казковий образ мудрої дівчини. Зовні вона дуже спокійна, але в глибині її єства таїться величезна внутрішня сила. Її не можна перемогти або змусити сумніватися у своїх почуттях, так як вона за допомогою розуму перемогла власні слабкості. Почуття, розум і воля Февронії не вступають в конфлікт один з одним – тому її образ досконалим, на думку автора. Февронія – приклад самовідданої сильної жінки.
Петро і Февронія – приклад ідеальних правителів, благородних і добродійних. Їх вірність один одному викликає захоплення. Вони не мислять життя на самоті, тому мріють покинути цей світ разом.
Розповідь Єрмолая-Еразма має не тільки клерикальний, але й художню цінність. За основу автор взяв два фольклорних сюжету – про змія-обольстителе і про мудру дівчину. Два мотиви складають цілісну картину і пов’язані з містом Муромом.
«Повість про Петра і Февронії Муромських» – захоплююча розповідь про життя благородних правителів. Чарівність твори Єрмолая-Еразма в легкості і ясності оповідання, в простий і водночас глибокої ідеї повісті.
