Денис Фонвізін торкнувся проблеми виховання та моралі в п’єсі «наталка полтавка». Його центральний образ Митрофанушки став прозивним. Яскрава галерея героїв включає в себе, як позитивних, так і негативних персонажів. Автор дає нам підказку про сутність героя за допомогою їх імен і прізвищ. Наприклад, Скотинин, Простакова і Митрофанушка є негативними героями. Між ними багато спільного. Переконаємося в цьому, склавши порівняльну характеристику цих героїв.
Простакова і Скотинин доводяться один одному братом і сестрою. Митрофанушка – синку Простакової. Отже, перше спільне між ними – вони рідня.
Пані Простакова не отримала освіти і навіть виховання. Тому моральних правил вона не засвоїла і орієнтувалися лише на низинні закони: жадобу збагачення, влада. Будучи сама безграмотної, вона й сина свого прощає незнання математики. Мотивуючи це тим, що математика не так і потрібна, бо якщо немає грошей – нема чого вважати, а є гроші – то навіщо їх рахувати?
Митрофан не хоче вчитися, та й не має до цього здібностей. Найняті для нього платні вчителі намагаються навчити його хоч чого-небудь, але безрезультатно. Один учитель відмовляється брати свою плату, адже вважає, що нічого не зміг дати учневі. Митрофан звик байдикувати, веде гедоністичний спосіб життя.
Скотинин походив з родини, де не визнавали освіти. Герой не освічений і нечемно поводиться, часто веде себе подібно худобі. Крім натяку на погану поведінку – скотиняче, є ще одне значення його прізвища: любов до свинини. Він обожнював смачно їсти, як тварина. Скотинин хоче одружитися на Софії, бо так стане власником свиней.
Таким чином, всі троє неосвічені, грубі і дбають лише про свою вигоду.
Об’єднує їх і ставлення до інших людей. Простакова грубо розмовляє зі своїми підлеглими, не любить і свою рідню. І тільки до сина вона відчуває ніжні почуття, але і ця любов швидше згубна, адже псує характер підлітка. Однак перед тими, хто має владу над нею, героїня розмовляє запобігливо, тому що по своїй суті боязлива.
Скотинин – грубий неосвічена людина, жорстокий кріпосник. Він здирає з селян «три шкури», аби наситити свій шлунок.
Митрофан – примхливий підліток, який дозволяє собі грубо спілкуватися навіть з членами сім’ї. Навіть на своїй няньці, яка в усьому догоджала йому, він звертається «стара хрычовка», грубить він і Простакової, коли та втрачає свою владу в маєтку. З вчителями він не розмовляє, а «робиться».
У героїв схожа манера мови: вони говорять коротко, використовуючи просторіччя і нецензурні слова. І це логічно, адже вони не мають освіти та виховання.
Фонвізін зобразив негативних персонажів в іронічних тонах, показавши їх низовинну тваринну сутність. Простакова, Скотинин і Митрофан – три практично однакових особи лихих звичаїв у комедії.
