Уявити життя без мрій неможливо. У дитячому віці всі люди – невиправні мрійники, але часто дитячі мрії більше нагадують забавні жарти. З плином років деякі з них стираються з свідомості людини. Їх місце займають нові, більш серйозні прагнення. І якщо діти впевнені в тому, що всі мрії повинні збуватися, то у багатьох дорослих ця теза викликає сумніви.
Так всі мрії повинні ставати дійсністю? Я вважаю, що не всі. Є мрії, які уява малює під впливом стереотипів або швидкоплинних думок, рідше – під впливом стресових ситуацій. Втілившись в реальність, такі мрії можуть розчарувати людини. Я думаю, що цим мріям не варто збуватися, потрібно вчасно зійти з дороги, що веде до них.
Але є мрії, створені не тільки уяву, але й самою душею. До таким прагненням, як правило, підштовхує спостереження за досягненнями інших. При цьому людина не відчуває ні тіні чорної заздрості, зате з’являється бажання і самому досягти таких вершин. Такі мрії повинні збуватися, адже їх здійснення може ощасливити не тільки «мрійника», але й оточуючих його людей. Уявімо, що людина подивився фільм про лікаря, який рятує людські життя. У нього з’являється бажання стати лікарем, в якийсь момент воно переростає в мрію. Якщо ця мрія збудеться, людина буде допомагати людям.
Відповідь на питання, чи всі мрії повинні збуватися, можна знайти і в літературі. Хрестоматійним твором, що піднімає проблему мрії, є «Війна і мир» Л. Н. Толстого. Головний герой роману загорівся прагненням здобути славу, стати таким же відомим, як Наполеон. Він не міг довго мріяти, не вживаючи ніяких дій для того, щоб наблизитися до маренням. Князь, натхненний передчуттям перемог, вирушив на поле бою. У битві під Аустерліцем його поранили. Знаходячись на волосок від смерті, Андрій Болконський замислився над сенсом життя. Він зрозумів, що його мрія про славу – пустушка. Її втілення не буде коштувати витрачених зусиль.
Цей приклад показує, що деякі мрії розбиваються, дощенту, як тільки людина розуміє, що в житті є речі набагато важливіші. Навіть якщо вони не збудуться, людина не відчує, що упустив щось важливе. Навпаки, він може зрозуміти, що прожив життя даремно, якщо покладе дорогоцінні дні на вівтар таких мрій.
Микола Петрович з роману І. С. Тургенєва «Батьки і діти» мріяв про сім’ю і хороших відносинах з сином. Він робив все, щоб мрія збулася, і вона стала реальністю. Втілення цієї мрії зробило щасливим не тільки Миколи Петровича, але і членів його сім’ї.
Доля героя доводить, що мрії, здійснення яких обіцяє людям радість, повинні збуватися. Їх втілення допомагає зробити світ трішки краще.
Можна зробити висновок, що не всі мрії повинні ставати дійсністю. До своїх мрій потрібно бути уважним, щоб, перетворившись в реальність, вони не стали причиною розчарування.
