Кровної називають помста людини за образу, образу, побиття або вбивство кого-небудь з членів його сім’ї. Тобто це розплата за того, хто з тобою однієї крові». Коріння такої помсти ідуть у стародавність. Особливо вона була поширена серед народів Кавказу. Та й сьогодні таке явище залишилося для них нормою.
«Кровна помста» відрізняється особливою жорстокістю. Але це не дивно. Сім’я для людини – найцінніше в світі. Втрата родича – справжня трагедія. Особливо страшно, коли близька людина померла від руки іншого. У голову відразу ж лізуть думки: «А адже він міг би жити». Ці думки тягнуть за собою спрагу помсти. Одні намагаються запроторити вбивцю у в’язницю, інші вирішуються на крайні заходи – відібрати у злочинця життя. Знаходяться люди, які розплачуються ще страшніше: вбивають дорогих злочинцеві людей, змушуючи її відчути те, що відчували вони. Останній шлях помсти здається мені найбільш мерзенним, адже так можна обірвати життя зовсім невинної людини.
Відповісти на питання, що таке «кровна помста», допоможуть і літературні сюжети. Письменники неодноразово піднімали цю проблему. Яскравим прикладом є п’єса У. Шекспіра «Гамлет». Головний герой, принц Гамлет, їде з дому на навчання. Незабаром молода людина дізнається, що його батька вбили, а по замку блукає привид. Герой вирішує зустрітися з «гостем». Виявляється, що це привид його батька.
Король розповідає синові, що його убив брат. Причиною злочину була заздрість. Батько просить Гамлета помститися за нього. Син обіцяє виконати це прохання. Так починається «кровна помста». Спочатку Гамлет виводить дядька на чисту воду, потім за допомогою провидіння рятується від смертної кари. Нарешті, принц ще раз переконується, що вбивцею її батька є нинішній король. Розплата слід негайно: принц смертельно ранить короля. Однак і життя самого героя обривається.
Вчинок принца Гамлета – класичний приклад «кривавої розплати». У. Шекспір показав, що наважуючись на помсту, не можна віддаватися своїм емоціям і першим поривів. Слід обов’язково переконатися, що той, кого вважають винним, дійсно є таким.
Герої роману М. Шолохова «Тихий Дон» брати Григорій і Петро – учасники громадянської війни першої половини ХХ століття. Бунтівне час забрало з собою безліч людських життів. Петро теж став жертвою історичних подій. Чоловіка вбили червоногвардійці. Григорій, дізнавшись про трагедію, вирішив, у що б то не стало, помститися вбивцям. Герой довго шукав, з’ясовував, хто злочинець. Задумане Григорій вчинив.
Таким чином, М. Шолохов показує, що «кровні месники» рідко зупиняються на півдорозі. До розплати їх жене горі.
Можна зробити висновок, що «кровна помста» – розплата за шкоду заподіяну родичу. Здійснюють її члени сім’ї ображеного чи загиблого.
