Причиною лиха брата Митраши і сестри Насті стало в першу чергу смерть обох батьків. Під час Великої Вітчизняної війни багато сімей втратили близьких, рідних, друзів. Не було в країні жодної родини, кого б біда обійшла стороною. Тисячам сиріт, таким же, як Настя з Митрашей, доводилося раніше покладеного терміну вступати у доросле життя.
Брат з сестрою швидко звикли до нового режиму». Вони завжди намагалися працювати на рівні з дорослими, і у них це виходило. Проте хлопці не переставали бути дітьми. Тому в «погоні» за солодкої весняної журавлиною вони відправляються в ліс.
Діти, готуючись до далекої дороги, у всьому наслідують дорослих. Вони згадують, чому вчили їх батьки. Хлопці беруть невеликий запас продовольства, компас, рушницю і навіть кошик для ягід на довгому рушник. Ось тільки одне: вони не враховують – це незнайомі і деколи навіть згубні місця. Навіть досвідчений мисливець намагається обійти цей район. Адже тут, править матінка природа, як і сотні років тому.
Можливо, хлопці багато труднощів змогли передбачити, а заодно і запобігти. Але, незважаючи на це, доля обох дітей, в черговий раз, випробовує на міцність. З-за надмірного завзяття та самовпевненості, Митраша практично прирікає себе на загибель, вибираючи дорогу, яка веде прямо в топке і ніким не прохідне болото. Настя ж відчувши небезпеку, не йде за братом, і вибирає протоптану доріжку, виходячи з логічних міркувань. Вона довго відмовляє брата від запланованого маршруту. Однак Митраша довіряючи компасом і забуваючи про те покійного батька, починає стрімко віддалятися від скривдженої сестри.
Під час подальшого подорожі між рідними людьми втрачається та невидима нитка, яка зближувала їх, уберігаючи від небезпеки. Митрашу, який всіма способами намагається зрізати шлях, по груди затягує в болото. Він намагається покликати на допомогу сестру, проте вітер відносить його «благання» в протилежну сторону.
А в цей час, Настя настільки захопилася збиранням заповітних весняних ягід, що вже не могла ні про що інше й думати. Їй заволодів справжній азарт, а коли дівчинка прийшла до тями», то зрозуміла, що брат знаходиться далеко. Вона не могла навіть припустити, що саме в цей час, йому як ніколи потрібна підтримка і допомога сестри. Адже тільки Настя була єдиною людиною в лісі і могла витягти його з болота. У якийсь момент дівчинку охопила паніка. Вона довго кликала брата, а потім приречено почала ридати на галявині.
І все ж ця історія зі щасливим кінцем. Собака покійного діда Антипа, яка жила в лісі біля зруйнованого будиночка, піддалася на «хитрощі» Митраши. Хлопчик, вловивши момент, схопився за ноги гончака і від ривка собаки, зміг вибратися на поверхню болота.
Коли після сварки брат із сестрою зустрілися, хлопці, чітко розуміли одне – вони є один у одного. Це для кожного, стало найголовнішим у житті.
З-за дурних розбіжностей вони мало не втратили один одного. Настя, так і не змогла собі цього пробачити, тому всю журавлину, вона віддала дітям.
