Дата створення: 1927.
Жанр: повість.
Тема: перевиховання малолітніх злочинців.
Ідея: при правильному підході з будь-якого злочинця можна зробити нормального громадянина.
Проблематика. Безпритульність в Росії після революції.
Основні герої: Янкель, Циган, Японець, Горобчик, Віктор Миколайович.
Сюжет. Про Шкиде розповідають її колишні учні – Янкель і Пантелєєв. В будівлі колишнього комерційного училища радянська влада відкриває “Школу соціально-індивідуального виховання імені Достоєвського”, яку згодом її мешканці скорочено назвуть “Шкід” або Шкида. Її учнями повинні були стати хлопці, чиє дитинство понівечили роки Громадянської війни і революції.
У Шкиду починають прибувати перші вихованці. Серед них відразу ж виділяється Воробйов по кличці Горобчик. Він відзначився тим, що мало не застрелив завідувача дитбудинком.
Перший час учні блаженствовали. Їх годували досхочу, а заняття в школі поки не починалися. Після обіду хлопці йшли на вулицю і займалися звичним промислом.
Завідувача і засновника школи звали Віктор Миколайович. Разом з ним викладачем німецької мови працювала дружина – Елла Андріївна.
Незабаром почалися заняття. У Шкиду надійшов новий учень – Микола Громоносцев, якого назвали Циганом. Він підняв свій авторитет, придумавши завідувачу прізвисько Викниксор.
Завідувач придумав і намалював герб школи – соняшник і оголосив, що з цього часу Шкід потрібно вважати республікою.
Ще одним новим учнем став Гришка Чорних. Його вихованці відразу ж охрестили Янкелем.
“Шкидовцы” часто виходили на організовану прогулянку в порт. Одного разу вони зустрілися з двома німецькими матросами. Ця зустріч вивищили ще одного учня – Еонина, який дуже добре говорив по-німецьки. Новачкові дали кличку Японець. Японець і Янкель стали справжніми героями школи, склавши під керівництвом завідувача гімн Шкиды.
Вихователів і педагогів “шкидовцы” називали халдеями. За весь час існування школи вони часто змінювалися. Хтось йшов сам, когось звільняли. В цілому з шістдесяти чоловік в Шкиде залишилося працювати десять. Деякі з них (дядько Сашко і дядько Костя) стали справжніми старшими товаришами для вихованців.
Великою подією для Шкиды стало введення самоврядування. Викниксор урочисто оголосив про введення шкидовской конституції.
У травні вся школа переїхала на дачу. Хлопці часто купалися, засмагали, але заняття проходили в звичайному режимі. Скоро дачна життя набридла шкидовцам. Розвагою стала війна з вихователем Косецким, перемогу в якій здобули вихованці.
Розпочався новий навчальний рік. У Шкиде з’явилася своя “Літопис”. До того ж Викниксор ввів поділ вихованців на п’ять розрядів залежно від поведінки.
Значною подією стала пожежа в Шкиде. На щастя, ніхто не постраждав.
В школі постійно видавалися власні газети. Один час їх число досягало 60.
В ігровій формі у вихованців пройшла Громадянська війна, після якої був створений свій Союз Соціалістичних Республік. Безпритульні самі почали просити завідуючого, щоб він забезпечив їм заняття з политграмоте.
Шкидовцы дорослішали, почали захоплюватися дівчатами. Закохані хлопці принишкли, стали уважніше ставитися до свого зовнішнього вигляду.
Після того як покинув школу викладач политграмоты, вихованці створили гурток “Юнком” для підготовки до вступу в комсомол. Вони заявили про рішучу боротьбу з крадіжками. Поступово гурток набирав популярність.
Одного разу Викниксор поїхав на якийсь з’їзд. За час його відсутності Шкида повернулася до крадіжки, в якому брали участь навіть два члена “Юнкома”. Повернувся завідувач був дуже засмучений. Він влаштував “перший випуск”, відправивши чотирьох осіб на виправну роботу в село.
Минуло три роки після відкриття школи. Першим учням вже виповнилося 16 років. Янкель і Пантелєєв самі звернулися до завідуючого, заявивши про бажання вступити в нормальне життя. Поступово з Шкиды один за одним почали виходити й інші учні.
В епілозі Янкель і Пантелєєв розповідають про зустрічі з колишніми шкидовцами. Всі вони знайшли своє місце в житті, назавжди покінчивши з злочинним минулим.
Відгук про твір. Повість написана зовсім молодими людьми, які ще недавно самі були учнями Шкиды. Тому дуже правдоподібно сприймаються діалоги її героїв. Разом з тим помітно прикрашання дійсності, надто раннє пробудження у колишніх злочинців класової і соціальної свідомості. Швидше за все, автори навмисно замовчують про багатьох непривабливі факти. Але не можна не визнати, що подібні школи дійсно приносили користь. Багато випускників починали нормальну трудову життя.
