Наталія Миколаївна Іртеньєва – мама головного героя автобіографічній повісті Л. Н. Толстого «Дитинство», персонаж другого плану. Її образ для нас, читачів, складається зі спогадів Николеньки: жінка-ангел, лагідна, тиха, з щирою посмішкою на вустах.
З теплотою і любов’ю хлопчик описує її зовнішність: чорна голівка матері, її карі очі, незмінно наповнені добротою і участю, родимка на шиї, ніжні руки, кучеряве волосся.
Наталія Миколаївна – людина надзвичайної доброти. Вона всім і в усьому вірить, нікому не бажає зла, тиха і турботлива. Не людина, а ангел небесний, саме таку характеристику панянки ми знаходимо на сторінках повісті.
Наталія Миколаївна – дуже ласкава мама. І Николенька згадує її руки, сухі і в той же час теплі і ласкаві, він їх так часто цілував.
Вона виливала на сина всю свою любов і ніжність, її не стесняло нічиє присутність, ні чужі байдужі погляди. Це анітрохи не турбувало Наталію Миколаївну, головним покликанням її короткого життя стало материнство. І хлопчик у відповідь віддавав їй такі ж почуття, називаючи її голубчиком і душенькой. Николенька цілував коліна матері і сльози любові і захоплення лилися з його очей.
Якщо в материнстві і синівської любові Наталія Миколаївна знайшла втіху і щастя, то про шлюб цього сказати не можна. Характер жінки відрізняється скромністю і поступливістю, і чоловік цим користується, навіть не рахуючись з її думкою.
Чоловік постійно обманює Наталію Миколаївну, вона ж йому в усьому вірить, сліпо і беззаперечно. Вона любить чоловіка і нудьгує по ньому. Залишившись в селі, чекає і просить повернутися швидше.
Панночка прощає чоловікові абсолютно всі, навіть його великі карткові борги. Хоча в глибині душі вона все ж таки боїться, що він буде програне до такої міри, що залишить сім’ю в злиднях. Стан, як вважає молода жінка, належить вже не їм, а дітям, і не можна переступити ту межу, за якої крах і втрата всього.
Николенька вважає, що мама не щаслива з батьком, але добре це приховує. Хлопчик міркує про те, що батько міг би цінувати те, що дружина для нього робить і хоч трішки її розуміти.
Ще однією характерною особливістю Наталії Миколаївни є те, що вона усім допомагає: юродивим, бродяг, знедоленим. Вона запускає їх у свій будинок, годує і поїть.
На дозвіллі панночка займається вишивкою або грає на роялі. Музиці вона навчалася у композитора Джона Філда. І часто грала його другий концерт. Крім цього Николенька слухала у її виконанні і сонати Бетховена. Коли матінка починала грати, Николеньке згадувалося щось сумне і навіть похмуре.
Наталія Миколаївна досконало володіла німецькою мовою. На ньому вона говорила з домашнім вчителем Карлом Івановичем, цікавилася здоров’ям і сном дітей, коли той вранці приводив їх вітатися.
Наталія Миколаївна Іртеньєва – добра і лагідна жінка, з ангельським серцем і широкою душею. Шкода, що її світла життя закінчилася рано і в муках. Син Николенька часто згадував матінку, після її смерті йому довелося подорослішати.
