У «Казці про мертву Царівну і сімох богатирів» одним з позитивних образів є наречений молодий царівни – королевич Єлисей. У ньому автор зібрав усі найкращі якості: силу, добропорядність, ввічливість, чемність і безстрашність. Він уособлює собою якогось російського «добро-молодця», тільки благородного походження.
Пушкін показує читачеві молодого чоловіка, який справді любить всім серцем і душею. Він готовий заради свого щастя і щастя царівни практично на все.
Чоловік володіє такими якостями як наполегливість, чесність і впевненість у власних силах. Коли його наречена пропадає, королевич відразу ж вирушає на її пошуки. Його поневіряння по світу тривають не один день, але він навіть не думає здаватися і відступати поки не знайде дівчину.
За допомогою молодий чоловік звертається до всіх, кому тільки можна. Він не втрачає надії, але кохану так і не вдалося відшукати. І тоді Єлисей просить допомоги у сонця, вітру і місяця. Природа підказує королевичу. Але відповідь не втішний, вітер розповідає лише де знаходиться те місце в якому похована царівна.
Чоловік важко переживає звістку про смерть коханої. Він щиро плаче, коли вітер приніс йому сумну новину, але все-таки збирається з духом і вирушає попрощатися з дівчиною. Він має переконатися в достовірності известия, але в душі сподівається, що це помилка. Але вітер не помилявся. Єлисей дійсно не встиг знайти і врятувати царівну…
В темній і похмурій печері, де гойдався кришталевий труну з молодою дівчиною, Єлисея здолала туга. Він щосили вдарив по кришталевій кришці, і вона розкололася. У цей момент сталося диво, мертва царівна – ожила.
Це диво сталося тільки тому, що почуття чоловіка були настільки міцні, що могли воскресити померлу дівчину. Адже Єлисей, своїм благородством, відданістю і непохитною вірою не міг залишитися без «винагороди» від автора. Пушкін повернув йому кохану саме за ці безцінні для людини якості. Адже у королевича було багато перешкод, а так само спокуси відмовитися від пошуків і власної любові. Але він не здався, бо звик доводити все до кінця. А ще Єлисей любить, і любимо. Це обставина і стало вирішальним у пошуках.
У цьому творі автор намагається показати не тільки силу, міць і красу персонажів, але і міцну віру героїв в краще. Завдяки позитивному настрою, вони справляються практично з усіма ситуаціями, долаючи гіркоту від втрати і розчарування. Силою думки, почуттям любові і відданості, вони самі стають чарівниками і «творять» чудеса.
Пушкін у своїй казці створює такий світ, де добро переможе, де підступність і зло буде покаране. Головні герої цих казок, бути може, дійсно колись існували, а може, навіть й існують донині. Потрібно тільки вчасно задуматися про власне призначення в житті і почати творити, щоб побачити і чари, і з дитинства знайомих героїв.
