«Петро Перший» – видатний твір Олексія Толстого, в якому історично достовірно відображені сторінки петровського часу. Автор вводить у роман галерею цікавих історичних особистостей. Соціальні конфлікти, державні й культурні реформи, будні народу і політичні інтриги – все це є в романі «Петро Перший». З-під пера Олексія Толстого з’явилися дивовижні картини минулого часу.
Однією з вічних проблем у літературі є проблема відносин держави і народу. Найбільш часто вона присутня в історичних творах. Роман «Петро Перший» не стає винятком.
Олексій Толстой відчував себе частиною народу, однак об’єктивно описував як простих людей, так і державних діячів.
Автор жив і творив у непростий час, коли конфлікт народу і держави відчувався особливо гостро. Щоб розібратися в сучасній ситуації суспільства, Толстой звернувся до історичних витоків, часу петровських реформ. Цей час було важливим етапом формування нової Росії.
У своєму романі Толстой поєднує історичну правду з художнім вимислом. На ряду з історичними образами у творі діють вигадані герої. Перші представляють державу, другі – народ.
Зв’язок народу і держави видно вже на початку роману. Настають смутні часи, люди чекають призначення нового царя. Хто ж ним стане? Це питання звучить не тільки у вищих ешелонах влади, але і в розмовах простих мужиків. Простий народ хвилюється, адже відчуває свою залежність від держави. Майбутнє Росії – це майбутнє кожної російської людини.
Незважаючи на те, що офіційного голоси народ не мав, він все ж виступав небезпечною силою. Нею намагалися скористатися організатори державних переворотів. Царівна Софія і її поплічники направляють гнів народу проти Петра. Бунт закінчується трагічно для простих людей, залишаючи глибокий шрам в душі ще юного майбутнього царя. У цьому епізоді показана негативна сторона взаємовідносин держави і народу.
Але є й інша сторона. Описуючи війну росіян зі шведами, автор акцентує увагу на тому, що народ і держава злилися в одне ціле. Простий народ проявив справжній патріотизм і вірність країні, а цар став частиною цього народу. Петро не ховається за солдатами, він воює нарівні з ними.
Показавши дві моделі відносин влади і народу, автор підкреслив важливість знаходження компромісів, єднання обох сторін на благо країни.
Відносини народу і влади завжди були суперечливими. У романі «Петро Перший» розкрита ця тема багатогранно. Автор показує, що конфлікт завжди призводить до трагедії, а взаєморозуміння до перемоги. Олексій Толстой не сприймає будь-яке насильство держави над простим населенням, якими б не були цілі.
Твір «Петро Перший» займає особливе місце у творчій спадщині російського письменника Олексія Толстого, так як воно є правдивим джерелом часів реформ в Росії, державних ігор і побуту народу.
