Перші рядки цього твору знають багато. А навесні під щебетання птахів з уст мимоволі злітає: «Травичка зеленіє, сонечко блищить». Але не всім відомо, що написав вірш А. О.плещеєв, а називається воно «Сільська пісня». Рік написання – 1858.
Тема вірша – весна та її вісниця – ластівка. А. О.плещеєв стверджує, що справжня весна починається з прильотом першої ластівки, ця птиця дарує людям надію на тепло та щастя.
Ластівка – ключовий образ твору, крім неї, важливу роль для розкриття теми грає ліричний герой. Починається вірш невигадливої пейзажною замальовкою: «Травичка зеленіє, сонечко блищить». Але вже цієї картинки достатньо, щоб читач уявив погожий весняний день. Зменшувально-пестливі слова допомагають створити радісну невимушену атмосферу.
Далі розповідається про ластівку, яка прилітає з весною з далеких країн. Не дивно, що для розкриття весняної теми А. О.плещеєв вибрав саме ластівку. У російському фольклорі вона символізує теплу пору року, нове життя. В християнстві її сприймають як символ воскресіння.
Птах залітає в сіни. Ця деталь натякає, що мова йде про «сільської» весні. Ліричний герой з радістю зустрічає ластівку, він не дочекається, коли та почне щебетати. Герой обіцяє почастувати пташку зернами, просячи заспівати для нього пісню, принесену з далеких країв. Останній куплет пояснює назву вірша. Автор мав на увазі веселу пісню пробудження всього живого.
Вірш А. Плещеєва «Сільська пісня» лаконічне. Тим не менш, умовно його можна поділити на смислові частини: пейзажна замальовка, розповідь про приліт ластівки, прохання ліричного героя. Формально твір складається з трьох катренів. Вірші «Сільської пісні» об’єднані перехресної рифмовкой. У другому і третьому четверостишьях є рядки, які не римуються, але ритм від цього не порушується. Віршований розмір – трехстопный хорей.
В аналізованому вірші немає складних засобів виразності. Більшість тропів створено на фольклорній основі. Тим не менш, художня простота надає образам і пейзажам особливої чарівності, відображає народне сприйняття приходу весни. У небагатому наборі тропів є епітети («сонце красивішим», «весна милею», «далекі країни») і метафори («ластівка з весною в сіни до нас летить», «прощебечь з дороги нам привіт скоріше», «пісню заспівай, що… принесла з собою»).
Привертає увагу інтонаційний малюнок вірша А. Плещеєва «Травичка зеленіє, сонечко блищить». У ньому є обірвані синтаксичні конструкції. Традиційно вони допомагають передати смуток або задума, але в аналізованому творі висловлюють насолоду. А в останній строфі таку пропозицію ще й натякають на те, що люди завмерли в очікуванні щебетанья ластівки. Весняна радість підкреслюється за допомогою ассонанса, наприклад, у першому рядку нанизані слова з голосними «а», «е»: «травичка зеленіє».
