В повсякденному житті люди часто плутають поняття «нахабство» і «сміливість». Але як мені здається, вони зовсім різні. Як можна порівнювати нахабство з безстрашністю, хоробрістю. Для мене, насамперед, сміливість – це готовність взяти на себе відповідальність в різних ситуаціях, навіть в екстремальних. А нахабство – це, в першу чергу, безвідповідальність і бажання виділитися серед натовпу. Це не надто приємне якість людського характеру нероздільно пов’язане з боягузтвом, тому що нахаба лише носить маску, під якою приховує свою малодушність.
Автори класичних і сучасних творів літератури вихваляли сміливість, наділяли цим якістю тільки позитивних персонажів. Сміливими можна назвати Григорія Мелехова з роману «Тихий Дон» Михайла Шолохова, Мцирі з однойменної поеми Михайла Лермонтова. Явними нахабними молодиками були тільки негативні персонажі.
Наприклад, Ларра з оповідання Максима Горького «Стара Ізергіль». Це персонаж був егоїстичним, вороже налаштованим до інших людей, ненавидить всіх і вся. Тим не менш, він ставив себе вище за інших. Якщо порівняти Ларру з прекрасним і сміливим Данко, то виникає багато невідповідностей між характерами цих двох персонажів. Зухвалець не зміг жити у світі людей, йому там тісно.
Якщо добре поміркувати над цим твором Горького, то дуже складно переплутати «сміливість» і «нахабство» між собою. Ларру ні в якому разі не можна назвати хоробрим і відважним, адже він ніколи ні за що не відповідав, не допомагав людям, на відміну від Данко, який пожертвував собою заради порятунку інших людей просто з-за безмежної любові до них.
На превеликий жаль, у сучасному світі нахабство цінується вище, ніж сміливість у молодого покоління. Підлітки хочуть виділитися своєю зухвалістю, яку вони вважають мужністю і безстрашністю. У будь-якому випадку, між нахабством і сміливістю немає нічого спільного, це абсолютно протилежні поняття.
Якщо людина хоче виховати в собі сміливість, він не повинен піти по шляху нахабності і зухвалості. Нехай народ говорить, що «нахабство – друге щастя», я твердо впевнена, що така риса характеру ще нікому не принесла щастя. Жан-Жак Руссо теж вважав, що «Не треба змішувати сміливість з нахабством і грубістю: немає нічого більш несходно-го і по своєму джерелу, і по результату».
