Доброта – людське якість вищого порядку. Воно ніколи не втратить своєї значущості. Добрі люди щирі у своїх помислах, чуйні, готові завжди прийти на допомогу, зробити благородний вчинок. Їх ніщо не може зупинити, у стані душевного пориву вони готові подолати будь-які перешкоди на шляху.
Російська література знає безліч героїв, яких відрізняє доброта, щирість і чуйність. Такий, наприклад, Юшка з однойменного оповідання Андрія Платонова. Чоловік сорока років, рано постарілий з-за важкої хвороби, трудиться, не покладаючи рук. Юхим Дмитрович, а саме таке ім’я у Юшки, працює в кузні, день у день виконує важку роботу, а всі отримані гроші відкладає на навчання сироти, своєї прийомної дочки. Оточуючі люди не розуміють доброго і чистого людини, ображають його, нападають, проявляють агресію. Але Юшка відноситься до всього цього спокійно, не відповідає злом на зло. Лише одного разу він вирішив постояти за себе, і це закінчилося трагедією: від поштовху в груди Юхим Дмитрович помирає, але почату їм добру справу продовжує жити в прийомної дочки.
Дівчина отримує освіту лікаря і допомагає хворим на сухоти. Вона виросла такою ж доброю та щирою, як Юшка. Вона справжня дочка свого, нехай і прийомного батька.
Героїню знаменитого роману Федора Михайловича Достоєвського «Злочин і покарання» Сонечку Мармеладову також відрізняє добрий характер. Дівчина не може залишатися байдужою, коли на її сім’ю обрушилися справжні нещастя: батько втратив роботу і пропиває останні гроші, Катерина Іванівна виснажена від хвороби, діти голодні і виснажені. Сонечка стає єдиною годувальницею, тільки от доводиться заробляти своїм тілом. Героїня не ламається під тягарем такої тяжкої долі, не черствіє душею, вона ні на кого не тримає зла, все розуміє і приймає. Більш світлого і чистого людини не можна навіть уявити.
Сонечка не звинувачує Раскольникова, хоча той скоїв подвійне вбивство. Вона любить молодого чоловіка таким, яким він є, і добром і ніжністю підштовхує його до каяття. Саме Сонечка рятує колишнього студента, будить в ньому людські якості, душу. Соня – справжній ангел, добрий і щирий, думає перш за все про інших, а потім вже про себе.
Таким чином, ми можемо говорити про те, що доброта і щирість йдуть рука об руку. Можна зробити добрий вчинок з якимось умислом, тоді він вже не буде таким чистим. Добрі люди не замислюються про вигоду або про досягнення особистих цілей, вони надходять просто і від душі, йдуть за велінням серця. Зустріти таку людину на життєвому шляху або мати його у себе в друзях – велике щастя. Таких людей потрібно цінувати і берегти. Саме вони роблять наше життя кращим, чистішим і радісніше.
