Письменник Василь Шукшин мав щасливий талант у простому побачити дивовижне. Його герої – не видатні особистості, а люди з народу. Він оспівував їх простоту, природність, яку втратили багато міські жителі.
Людиною з простого народу є і головний герой оповідання «Дивак» – Василь Єгорович Князєв. Він живе у селі, працює кіномеханіком. Події в його житті не особливо примітні, але трапляються різні безглузді ситуації, в які він потрапляє з-за свого характеру. Дружина називає його чудиком, і односельці з нею згодні.
Чому ж Василя називають «чудиком»? Таке визначення зазвичай дають людям, чия поведінка відрізняється дивацтвами, викликає нерозуміння з боку інших. І Василя Князєва дійсно не розуміли навіть близькі люди. Він відрізнявся від них способом мислення, вчинками. Герой завжди викликався допомогти комусь і робив це безкорисливо, що викликало здивування. Така поведінка багато людей оцінюють як дурне. Ось і наш герой уславився не надто розумним. А м’якість і інфантильність всім здавалася слабкістю. Його благородні пориви не завжди були продумані, з-за чого з ним часто траплялися дивні випадки.
Наприклад, в магазині він підібрав втрачені гроші і захотів привернути до цього увагу інших клієнтів. Невдало пожартувавши, він просто поклав купюру на прилавок. Але коли герой вийшов з магазину, то раптом зрозумів, що це він упустив ті гроші, однак повернутися і забрати їх він уже боявся. Адже люди можуть подумати, що він вирішив всіх обдурити і привласнити собі чуже.
Постраждав від свого «донкихотства» герой і в літаку. Коли літак приземлився, його сусід упустив вставну щелепу, а Василь зголосився допомогти йому. Василь знайшов загублений, але сусід виявив невдоволення, тому що він взяв її руками. Замість того, щоб образитися на невдячну сусіда, герой пропонує їй поїхати з ним до брата і продезінфікувати вставну щелепу. Малознайомий чоловік сторопів і навіть замовк, але не тому що усвідомив своє брутальне поводження, а тому що теж вважав героя чудиком. Василь не засмутився з цього приводу, тому що очікував на зустріч з братом і племінниками, от тільки про наявність дружини брата він не думав і даремно. Жінка поставилася до нього зневажливо. Князєв намагається виправити ситуацію і розфарбовує дитячу коляску. Але його добрі наміри знову зазнають невдачі – жінка розлютилася і змусила чоловіка виставити брата за двері.
Для багатьох оточуючих людей Василь Князєв – дивак, бо чинить так, як підказує серце, а не як прийнято. Письменник цінував у людях таку природність, яка ще залишилася у людей з села, не зіпсованих цивілізацією. Для Василя Шукшина його чудик – це те рідкісне диво, яке треба берегти, щоб гуманність не зникла в світі. Такі люди особливі, їх не кожен може зрозуміти.
У розповіді Шукшина «Чудик» головний герой не ідеальний, але добрий і справжній, чия життєрадісність не повинна дивувати людей, а бути для них прикладом для наслідування.
