Помста – звичайне явище в людському житті, тому мало хто дивується, коли чує про такі вчинки. Тим не менш, ставилися і ставляться до помсти по-різному. Виникає закономірне питання, чи можна виправдати помста. Відповідь на нього залежить від багатьох факторів: релігії, характеру, поняття добра і зла, нарешті, виховання. Наприклад, глибоко віруючі православні однозначно скажуть, що треба вміти прощати кривдникам, адже помста – це гріх, зло. Ми не маємо право карати іншого, це може зробити тільки Бог. Але є країни, в яких розплата за шкоду узаконена. Там поширене інша думка: кривдник повинен відчути біль, яку заподіяв сам.
Я вважаю, що відповідь залежить від причин помсти. В житті бувають всякі ситуації. Є вчинки, які пробачити неможливо, щоб там не говорили про благородство людини, яка вміє прощати. Наприклад, вбивство близької людини. Таку втрату переживають дуже болісно, думки про розплату виникають самі собою. У деяких вони зникають, коли вщухає душевний біль, інші ж не можуть змиритися з трапилося горем. Помста допомагає їм звільнити душу від почуття боргу перед убитим.
В літературі є чимало сюжетів і героїв, які допоможуть відповісти на поставлене питання. У творі Ст. Астаф’єва «Людочка» розповідається про дівчину, яка закінчила життя самогубством. До страшного вчинку героїню підштовхнули негідники, изнасиловавшие її. Ініціатором був стрекач. Людочка знайшла в собі сили, щоб пережити образу в перший раз, але коли над нею намагалися вчинити наругу знову, дівчина не витримала. Вітчим не зміг дивитися на це все спокійно. Чоловік побив Драла.
Я вважаю, що вчинок вітчима можна виправдати. Біль, яку він заподіяв злочинцеві – ніщо в порівнянні з тим, що довелося пережити Людочке. Можна тільки уявити, що малювала уява, коли чоловік думав про те, що трапилося. Він розумів, що Стрекач залишиться без належного покарання і хто знає, скільком невинним дівчатам він скалічить життя. Хіба можна в цьому випадку залишитися байдужим?
Інша справа – помста Швабрина з повісті А. С. Пушкіна «Капітанська дочка». Самолюбство чоловіка було зачеплено відмовою Маші Гриньової. Швабрин помстився її, розпустивши про дівчину плітки. На цьому він не зупинився. Чоловік узяв дівчину в полон і вимагав дати згоду на заміжжя.
Вчинки Швабрина – помста Гриньової та Гриневу, які, по суті, не зробили нічого поганого. У цьому випадку розплату не можна назвати справедливою, так як вагомих причин на це не було.
Таким чином, помста можна виправдати, якщо на те були серйозні причини. Коли ж жага розплати продиктована самолюбством або безпричинної злістю, виправдати її ніяк не можна. В такому випадку це вчинок, який показує не кращі сторони людини.
