Казку «Чорна курка, або Підземні жителі» Антоніо Погорєльський написав у 1829 році. Відомо, що вона була створена для племінника письменника – Олексія Костянтиновича Толстого, майбутнього відомого російського майстра слова. Все почалося з того, що маленький Альоша розповів дядькові, як із задоволенням грав з куркою у дворі готелю. Цей невигадливий випадок перетворився на чарівну казку, яка користується популярністю вже більше 100 років.
А. Погорєльський дав творові підзаголовок «Чарівна повість для дітей». Насправді, під повістю в літературознавстві мається на увазі твір середнє за обсягом з кількома сюжетними лініями. Аналізований твір за обсягом більше схоже на розповідь, та й сюжетна лінія у ній одна – життя та пригоди Альоші. Можна зробити висновок, що слово «повість» тут вживається як синонім до слова «розповідь». Жанр твору – казка. У ній є як реальні, так і фантастичні події та персонажі, події покликані «повчати» читача.
У казці А. Погорєльського неважко розглянути двосвіття – ознака, характерний для романтизму. Перед читачем розгортаються події в пансіонаті (реальний світ) і в підземному царстві (фантастичний). Під час війни А. Погорєльський служив з Гофманом, звідси і віяння романтизму в його творчості.
Тема аналізованого твору – пригоди хлопчика Альоші в пансіонаті і підземелля. Автор хоче показати, як важливо стримувати слово, яке дав, стверджує, що смачні лише ті плоди, які сам дістав. Також А. Погорєльський доводить, що не можна вважати себе кращим за інших, так як доля непередбачувана.
На початку казки «Чорна курка, або Підземні жителі» автор переносить читача в Санкт-Петербург. Опис міста та пансіонату, в якому відбуваються події, займають кілька абзаців. Це дозволяє повністю зануритися в атмосферу того, що відбувається. Поступово він знайомить з героями казки. У центрі сюжету – Альоша, головною можна назвати і Чорнушку – курку-міністра. Другорядну роль грають вчитель, кухарка, бабусі-голландки. Є в казці і збірні образи – мешканці підземелля і учні пансіону.
Сюжет твору розвивається в двох світах, але всі його елементи розташовані в логічному ланцюжку. Експозиція – знайомство з Альошею і пансионерами. Зав’язка – Альоша починає «дружити» з Чорнушкою і рятує птицю. Розвиток подій – подорожі з міністром у підземеллі, навчання з конопляним зернятком. Кульмінаційні точки – втрата конопляного зернини і покарання Альоші, розмова з міністром після «зради». Розв’язка – Альоша виправляється, а все, що сталося, здається йому невиразним сном.
Використовуючи прийом «двоемирия» А. Погорєльський піднімає в казці безліч проблем. Він розповідає про доброту, коли Альоша рятує Чорнушку. Письменник з іронією говорить про важливість визнання вищестоящими для людей (прийом директора в пансіоні), з такою ж іронією висловлюється і про багатство (коштовності в підземному царстві).
Казка А. Погорєльського – зразок оригінальної подачі вічних проблем, тому її варто прочитати не тільки дітям, але і дорослим.
