Мені здається, що щастя – це щось тимчасове. У різні періоди часу людина може відчувати себе щасливим в силу певних причин.
Коли людина досягає мети, чи він відчуває цей прилив вдоволення й безмежної радості? Я думаю, що ні. Здійснення мети – це, звичайно, чудово, але людина відчуває почуття внутрішнього спустошення, тому що досягнуто те, до чого він прагнув довгий час. І тепер доведеться придумувати нову мету і впевнено йти до неї. Незважаючи на це, я переконана, що розвивають цілі людини, дозволяють йому бути потрібним самому собі.
У романі Достоєвського «Злочин і кара» головний герой домагається своєї давно поставленої мети: Розкольників вбиває стару лихварку, тому що вважає її непотрібним елементом у суспільстві. Ця жінка брехлива, нахабна і не приносить ніякої користі суспільству.
Став герой абсолютно щасливою після досягнення мети? Спочатку він був радий тому, що випробував свою теорію в дії. Але через деякий час він починає каятися у скоєному, тому що перейшов межу моральності.
Здавалося б, така велика мета як знищення людського непотребу, яка виправдовує будь-які засоби. Розкольників вірить, що цей злочин було скоєно заради користі суспільства. Але насправді він глибоко помилявся. Достоєвський показує, що його герой намагається зайняти місце Бога, вершителя доль.
Соня Мармеладова, наприклад, відкидає теорію Раскольникова, вона не може виправдати вбивство іншої людини. Чином цієї героїні Достоєвський хоче показати суспільство в цілому, адже воно не підтримує злочинців. Все ж Соня змогла зрозуміти Родіона, причину його вчинків, допомогла йому покаятися. Цим романом з глибоко філософськими ідеями Достоєвський хотів сказати, що досягнення мети не завжди радісна подія, воно може і принести печаль.
У житті важливо ставити перед собою цілі і досягати їх. Але потрібно бути готовим до ситуації, якщо досягнення цього наміру не принесе радість і задоволення, а розчарування. Коли людина живе своєю метою, він передчуває чогось хорошого і щасливого, і це допомагає йому жити. Ще все залежить від характеру самого наміру. Домігшись одного – відразу захочеться більшого, така вже людська природа.
Підсумовуючи все вище написане, я можу з твердістю сказати, що не завжди досягнення мети приносить щастя.
