Аналіз оповідання Паустовського «Телеграма»

Історія створення

Костянтин Паустовський написав невеликий розповідь «Телеграма» в 1946 році, у нелегкий повоєнний час. Це твір вийшло тоді, коли письменник вже здобув світову славу. Задум розповіді простежується у більш ранніх його оповіданнях. У них автор згадує про долю дочки іменитого художника. Пізніше саме її образ стане головним в оповіданні «Телеграма». Цей твір не було включене раніше в шкільну програму, тому що пріоритет мали твори більшого обсягу в жанрі соціалізму.

Сюжет оповідання

У центрі сюжету самотня стара жінка по імені Катерина Петрівна, яка живе у віддаленій від цивілізації селі. Вона не може виїхати, тому що дорожить «меморіальних» будинком, побудованим ще її батьком – іменитим художником. Стає зрозумілим, що і сама жінка має витончену душу, яку складно зрозуміти звичайним сільським жителям. Це стає проблемою, що призводить до самотності Катерини. Вона розуміє, що у неї немає ні однієї спорідненої душі, хоча люди живуть тут і не погані.

У Катерини Петрівни є дочка Настя, яка живе далеко. Їх спілкування зводиться до рідкісної листуванні і невеликим грошовим переказам від Насті. Жінка не хоче набридати надто зайнята своїми справами дочки, тому пише дуже рідко. Але ось настає момент, коли вона починає передчувати, що навряд чи переживе зиму, і пише лист Насті. Проте молода дівчина не відразу знаходить час, щоб навіть прочитати лист. Вона приїжджає в село через кілька тижнів, коли було вже надто пізно. Настя розуміє свою провину і розкаюється.

Композиція оповідання

Умовно розповідь можна поділити на три частини: опис життя головної героїні в селі; згадка про дочки, її роботі; історія про двох телеграмах.

Перша частина розповідає про непросте життя незвичайної жінки, благородною за духом і походженням. Друга частина – розповідь про Настю, дочки Катерини. Вона показана людиною діяльною і навіть здатним на співчуття, але чомусь не по відношенню до рідної матері. Третя частина включає в себе опис двох телеграм: одну писала Катерина Насті. Друга була нібито відповіддю Насті, але насправді вона була підроблена співчуваючим долю Катерини Тихоном. Він пожалів жінку і вирішив написати їй від імені дочки. Цей епізод можна вважати кульмінаційним в оповіданні.

Галерея образів

Катерина Петрівна – головна героїня оповідання. Письменник натякає на її дворянське походження, згадуючи, що вона виросла в сім’ї, де цінували творчість. Вона мала гарну освіту в молодості оберталася в колі знаменитих людей, але в старості змушена жити в глухому селі, де немає людей, які могли б зрозуміти її пориви.

Настя – дочка Катерини Петрівни. Вона сповнена життєвої енергії, зайнята важливими справами. В її душі є відгук на мистецтво і біду інших людей, але про матір вона рідко згадує, можливо з-за відстані.

Тихон – звичайний сільський мужик, який працює сторожем. Проте він виявляє величезну людяність по відношенню до Катерини. Саме він пише другу телеграму, співчуваючи бідної героїні.