Рішення земельного питання
На селі склалася досить складна ситуація в аграрному секторі, яка не могла не викликати побоювань у уряду країни:
- повний занепад сільського господарства на селі;
- поголовна бідність населення;
- зменшення кількості селянських земель, так як деякі селяни позбавилися своїх наділів;
- селянські громади заперечували права власності поміщиків на землю.
Після скасування кріпосного права громада стала ключовою формою самоврядування селян. Земля належала общині, а селянським сім’ям надавалися наділи. По факту це були земельні володіння поміщиків. Господаря наділу могли змінити, якщо він втрачав платоспроможність. Людські відносини всередині товариств переважали, переділи землі відбувалися за домовленістю. Але думка про те, що сьогодні господар землі я, а завтра – хтось інший, не покидала хліборобів. Це стало причиною наростаючого невдоволення.
На зламі століть різко зросла народжуваність, особливо серед сільських жителів. В період з 1861 по 1913 рр. населення держави збільшилася в 2,5 рази. Селяни потребували землі все більше, а її залишалося все менше. У середньому по Російській Імперії до 1900 році забезпечення наділами скоротилося вдвічі. Разом з скороченням земельних володінь на душу населення, підвищувалась кількість дворів. До 1905 році ця цифра збільшилася на 3,5 мільйона. Намагання влади боротися з сімейними розділами не принесли позитивних результатів.
Економічні реформи, які проходили при Олександрі II, припускали кілька програм наділення.
Більшість людей вибрали мінімальний пакет. Він включав безкоштовний наділ, в розмірі ¼ від стандартного, і не міг забезпечити сім’ю. Нерівність ускладнювалося. Успішні селяни скуповували поміщицькі землі.
Недостатня кількість земель і відсутність прав власності з’явилися основними причинами загострення конфліктів. Це лягло в основу цілей, які покликана досягти аграрна реформа Столипіна, який обіймав тоді посаду прем’єр-міністра.
Ускладнювало ситуацію явище черезсмужжя – ділянки поміщиків і селян перебували на одному полі через смугу. Відсутнє грамотне розподіл посівних, лісових, лучних площ.
