Переплетіння реального і фантастичного – одна з головних особливостей казок. Вона дозволяє перетворити звичайний сюжет в чарівний, розставити смислові акценти. В основі казки «Теплий хліб» К. Паустовського самі звичайні події. Чарівна складова, здається, нашаровується на них.
Починається казка розповіддю про те, як через село проходили кавалеристи. Неподалік від них розірвався снаряд, який зачепив коня. Командир вирішив залишити вороного. Коня вилікував мельник, так тварина стала «жителем» Бережки. Як бачимо, історія цілком звичайна, тому початок твору нагадує розповідь, а не казку.
Далі читач знайомиться з Филькой – непривітним підлітком. Паустовський К. розповідає, як хлопчик жував хліб із сіллю, коли почув стук у хвіртку. Вийшовши на вулицю, герой побачив коня мельника. Філька жорстоко обійшовся з твариною. Після цього вчинку героя почали коїтися незрозумілі речі. Погода різко зіпсувалася: затріщав мороз, піднялася заметіль і завірюха.
Увечері Фількіна бабця розповіла історію, що сталася «сто років тому». Вона повідала про страшному морозі, який знищив усе живе. Здавалося б, що тут дивного. Прості, хоч і дуже жорстокі, капризи природи. Але виявилося, що причиною лиха став вчинок злого, жадібного мужика. Він образив пораненого солдата: посміявся над його каліцтвом, кинув йому під ноги кірку заплесневевшего хліба. Фантастичне в цьому оповіданні те, що саме солдат викликав біду: «солдат вийшов на двір, свиснув – і враз зірвалася хуртовина, завірюха, буря закрутила село». Важко зрозуміти, вмів чи служивий управляти стихією або природа сама, стала очевидцем неприємної ситуації і прийшла на допомогу скривдженому людині». У будь-якому випадку, подія незвичайне.
Бабця розповіла онукові, що тільки старий мельник знає, як врятуватися. Філька вирушив до мудрого старого. Тут письменник знову повертає сюжет в реальну подієву канву. Після розмови з мельником хлопчик придумав, як врятувати село. Причому йому не потрібно було відправлятися «тридев’яте царство» або йти до сонця просити тепла, як це буває в народних казках. Рішення проблеми звичайне: Філька запропонував зібрати хлопців і разом пробити лід. Паустовський К. не дарма подав цей епізод в реальному ключі. Так він показав, наскільки важливо вміння допомагати один одному, доводячи, що разом можна впоратися навіть з примхами природи.
Фількін план вдався, але не без допомоги чарівних сил, а точніше природи. Коли вона побачила злагоджену роботу, надіслала на допомогу теплий літній вітер.
Наприкінці твору з’являється ще один фантастичний персонаж – сорока. Цей птах часто зустрічається у фольклорі, уособлюючи балакучість і злодійство. У казці К. Паустовського «Теплий хліб» вона грає другорядну роль. Птах спостерігала за людьми, а коли помітила, що лід вдалося пробити, почала стрекотать, що це її заслуга. Таким чином, сорока символізує людину, яка нічого не робить, але любить розповідати про те, наскільки він важливий для інших.
Реальні події в казці К. Паустовського настільки тісно переплітаються, що в деяких епізодах важко визначити перехід між ними. І фантастична, і реальна складові відіграють важливу роль для донесення ідеї твору.
