Березень є першим місяцем весни. Він самий примхливий і невизначений, адже сьогодні за віконцем може світити сонечко, а вже завтра погода зіпсується і все навколо буде сірим і похмурим. Проте, не дивлячись на це, ми прекрасно розуміємо, що незабаром теплу пору року – весна вступить у свої повноправні володіння і все навколо надовго забуде про холоднечі і холоді.
Талановитий художник В. Е. Грабар помітив той момент, коли земля ще всюди встелена снігом, проте, він вже не такий грізний і холодний. Сніг з легкістю можна назвати рихлим і залежавшимся. Пройде ще небагато часу, і ця снігова кірка зникне з лиця землі, наситивши землю талими водами!
У центрі картини «Березневий сніг» зображена жінка. Вона несе відра з водою. Думаю, вони наповнені до верху, адже за силуетом героїні зрозуміло, наскільки важкий і незручний її вантаж. Мені здається, дівчина бажає якнайшвидше донести свою ношу і звільнитися від тяжкості. Швидше за все, її будинок розташований неподалік від водного джерела. В іншому випадку, здійснювати часті походи за водою було б нестерпним випробуванням.
В. Е. Грабар передає на своєму полотні пейзаж справжнього російського села. Головна героїня одягнена в теплі і практичні речі, які зможуть зігріти її навіть у найлютіші морози. На задньому плані зображено невеликі сільські будиночки, які з усіх боків оповиті безмежними просторами. На передньому плані картини нашу увагу привертають тіні від стовбурів і гілок дерев. Художник майстерно грає зі світлом, з відтінками, які зображені на снігу.
Вдивляючись у картину, я будь-то б переношусь на ту галявину, відчуваю прохолодний, ще морозних повітря. Однак перші теплі сонячні промені дають зрозуміти, що весна не за горами. І зовсім скоро вона змінить створений пейзаж, розчинить снігу і пробудить життя.
