Вірш Миколи Некрасова «Ми з тобою безглузді люди…» можна сміливо віднести до любовній ліриці поета. Воно побачило світ у 1851 році під час бурхливого роману автора і Авдотьї Панаєвої.
Відношення двох молодих людей викликали бурхливе обговорення й осуд серед знайомих і друзів. І це не дивно, адже Авдотья була заміжньою жінкою. Більш того, Некрасов переїхав в будинок Панаєвої, де мешкав під одним дахом з її законним чоловіком. Роман Миколи і Авдотьї тривав 16 років, результатом якого стало народження малюка. На жаль, дитина прожила всього кілька тижнів.
Після смерті малюка відносини коханих почали холонути і з часом припинилися зовсім. Головною причиною розставання Некрасов вважав атмосферу, яка панувала в домі Панаевых. Постійні сварки, сцени ревнощів в кінцевому підсумку зробили свою справу. Відбувається поет описує просто: «Що хвилина, то спалах готова!».
Дивним залишався той факт, що все, що відбувається ні як не відбивається на роботі трійці. В цей час Некрасов і Панаєв працювали над відродженням журналу «Современник», а Авдотья була власницею літературного салону, де часто відбувалися ліричні вечора і збирався літературний колір Петербурга. За участю Панаєвої, Некрасов створює свій «панаевский цикл» творів, до якого увійшли не тільки віршовані роботи, але і повісті поета і письменника.
Повертаючись до вірша «Ми з тобою безглузді люди…», слід зазначити, що в ньому вже простежуються перші нотки розставання. Так, сварки між коханими могли спалахнути на рівному місці. Некрасов страшно ревнував Авдотью до законному чоловікові, що проводило до скандалів з биттям посуду.
Поет говорить коханій: «Говори ж, коли ти сердита, все, що душу хвилює і мучить!». Він вважає, що не треба все тримати в собі, потрібно говорити про це і тоді душі буде легше. Саме це допоможе уникнути безглуздих сварок.
Але, не дивлячись на це, Некрасов вважає, що сварки це неминуче явище. При їх відсутності життя стане прісною і сухий. Сварки вносять у стосунках двох людей якусь родзинку, адже після примирення почуття любові спалахують з новою силою.
