Будь-яка людина прислухається до громадської думки. Кожен день він дивиться телевізор, розмовляє з однокласниками або колегами, проводить час на інтернет-ресурсах. Навколо нього соціум, який неможливо ігнорувати. Суспільство формує погляди на життя, виявляє риси характеру, що штовхає особу на вчинки. Суспільство здатне прищеплювати почуття смаку і міри, розвивати кругозір.
Вплив суспільства на людину – велика. Не тільки позитивний момент є в цій темі: слабкі й безпорадні люди не здатні приймати рішення і живуть за законами суспільства, підпорядковуючись іншій думку, навіть якщо у них є своє власне. Щоб не суперечити, вони поступають не по своїй волі. Вплив суспільства було і раніше, але зараз, люди готові на багато що, аби бути улюбленими і популярними. Незважаючи на те, через що вони переступають на шляху до суспільної поваги.
Про життя людини в суспільстві нам відомо з творів, що дійшли до нас з минулого. Вони різноманітні: починаючи від житія святих і закінчуючи сучасною літературою. Не тільки письменники розповідали про вплив суспільства на індивіда, але й талановиті художники, письменники, працівники кінематографа. Але в літературі це питання піднімалося особливо гостро.
Сумний приклад безхарактерну людину, що діє за чужим повчанням, описаний в оповіданні Тургенєва «Муму». Німий кріпосної змушений втопити собаку за наказом своєї панночки. Незважаючи на те, що вона була йому єдиним другом. Проявивши він свій характер, доля тваринного і їх дружби могла б скластися вдало. Підсумок такого прикладу – потрібно вміти висловлювати, виражати свою думку, особливо, коли це стосується чужого життя.
Другим літературним прикладом є образ Євгенія Онєгіна – відомого Пушкінського героя, який стежив за собою, щоб подобається оточуючим, відповідав моді. Танцював і розважався, говорив по-французьки, загалом, робив усе, щоб суспільство його поважало. Але з-за громадської думки він не може скасувати дуель і вбиває одного, тим самим підтверджується те, що він підпорядкований суспільству і зробив так, як вона хотіла. Цей приклад показує, що одна помилка в підпорядкованому поведінці може стати фатальною.
Підводячи підсумок, мимоволі ловиш себе на думці, що всі люди залежні від громадського впливу. Тільки одні можуть послухати, зробити висновки, а потім вже вирішити, як чинити. А інші, не замислюючись, роблять все заради догоджання.
