Печаль і гнів охоплюють хана Гірея, який сидить у своєму палаці. Йому навіть не хочеться нікого бачити поруч, тому він виженуть всіх своїх слуг із «гості». Ханові просто необхідно самотність, щоб обміркувати ситуацію, що склалася. Про що ж серйозно задумався Гірей? Його думки наповнені зовсім не урядовими справами, не ворожими підступами, не численними дружинами його гарему.
В цей час його вірний слуга євнух спостерігає за дружинами хана в гаремі. Вони проводять час за розмовами, іграми, в спекотний полудень йдуть купатися в прохолодній воді. Після цього вони ніжаться на сонечку і співають хвалебну пісню самій коханій дружині хана Зарема. Під час цієї розваги входить до дружин Гірей і бачить, що Зарема не рада хвалебним словами дружин. Адже її коханий хан більше не відчуває до неї колишніх ніжних почуттів.
Такий сумний момент в житті Гірея і його гарему почався з появою польської княжни Марії. Її дитинство оберігав батько, робив все, щоб навіть після заміжжя вона згадувала дитячі роки як найкращий час її життя. Але татарські війська зруйнували весь той світ, який був для неї так доріг. Наслідком цієї війни стала смерть батька Марії, її полон у ворогів і правління племінника, який розоряє країну.
Після цього вона виявляється у хана в палаці. Її печаль, розчарування і горе настільки зворушили Гірея, що він створив для Марії особливі умови для проживання у палаці заборонив євнухові до неї входити, їй виділив окрему кімнату з купальнею. Навіть він сам не наважувався до неї входити. Так і жила Марія в самоті своїх покоїв. Єдиною її втіхою була ікона Пресвятої Діви, перед якою вона молилася невпинно. Лише це їй давало надію, що вона повернеться у свої рідні краї, де все знову буде як раніше весело, задерикувато, легко і вона знову відчує себе загальною улюбленицею.
Прийшла ніч. Зарема вирішує прийти до Марії і просити її залишити хана. Але остання, не розуміє її, – адже хан їй не потрібен. Зарема говорить, що якщо необхідно може скористатися кинджалом. Адже її кавказькі коріння дозволяють це зробити. Після цих слів Марія починає замислюватися про смерть, що її тут нічого не тримає, і вона дуже хотіла, щоб хан її забув.
Минуло небагато часу, і Марія померла. У ніч, коли Зарема приходила до нової коханої Гірея померла і та, яку оспівували всі дружини хана в гаремі. Після цього правитель покинув свій палац і почав нові набіги на міста і села. Але все це не могло ні на хвилину забути про Марію. Після того як він повернувся, вирішив спорудити фонтан в пам’ять своєї коханої польської княжни, який пізніше назвали «Фонтаном сліз».
