Картина «Кінець зими. Опівдні» була написана в 1929 році російським живописцем Костянтином Федоровичем Юоном. При першому погляді на картину, стає зрозуміло, що на ній зображена сцена пробудження природи від зимової сплячки. І від цієї думки стає тепло і радісно на душі. Картина наповнена першими весняними промінчиками сонця, які дарують море тепла і світла. Напевно, головне, що хотів передати К. Ф. Юон у своїй картині – це хвилююче почуття приходу ранньої весни.
Ця картина належить до пізнього етапу творчості художника. Швидше за все, вона була написана в одному з сіл під Москвою, де у К. Ф. Юона був свій будинок, адже в сільській місцевості кінець прихід зими і ранньої весни відчувається більш виразно, ніж у містах. Хоча на картині все засніжене: будинки, дерева, дахи, але поглянувши на деталі, розумієш, що весна вже скоро. Так, наприклад, картина заповнена яскравими променями сонячного світла, таке буває тільки під кінець зими. Та й самі сонячні промінчики є провісниками приходу теплої пори року.
На задньому плані картини «Кінець зими. Опівдні» зображений віковий ліс, покритий теплої весняної серпанком. І вже можна уявити, як з-за лісу приходить до нас весна. Також на прихід весни вказує жовтуватий пухкий сніг. Він вже не такий повітряний і білосніжний, як взимку. На снігу відображаються довгі тіні беріз – вони бувають такими тільки в кінці зими. І ось з цього, вже «весняному» снігу, гуляють кури на чолі з красивим півнем. Яскраві вбрання домашніх птахів також передають святкове відчуття приходу довгоочікуваної весни.
Ще раз, поглянувши на задній план картини, ми побачимо групу лижників, які поспішають насолодитися останнім снігом, адже в такий радісний день хочеться відчути всю повноту життя і поринути в почуття новизни, яке охоплює природу з приходом весни.
