Комедію Фонвізіна «Недоросль» можна віднести до вічних творів, які переходять з покоління в покоління і намагаються донести основну думку свого змісту.
У комедії Фонвізін представляє перед читачами дворян і чиновників, які були малограмотними, грубими і самолюбивими. Їм протиставляється звичайний і простий народ, що терпить всі витівки таких управителів.
Однією з таких дворянок є пані Простакова. Вона управляє будинком, завідує всіма справами, ставиться до оточуючих з великою зневагою. Навіть чоловік Простакової, з часом, став боятися її, він не міг висловити свого слова і суперечити господині дому.
Незважаючи на свій чин, пані Простакова – неосвічена і безграмотна особистість. Ці ж якості вона хоче передати і своєму улюбленому синові. Вона всіляко намагається захистити його від знань, від навчання. На її думку, знання для дворян абсолютно зайві, адже вони можуть давати накази своїм слугам, які в свою чергу, і виконають необхідні справи. Навіщо ж тоді дворянам непотрібні знання? Простакова абсолютно впевнена в непотрібності географії. Адже візник завжди зможе відвести її в потрібне місце.
Представниця дворянства наштовхує свого сина на досконалу безграмотність, самолюбство і жадібність.
Якщо аналізувати її думки на рахунок математичних завдань, які були поставлені для її сина, можна побачити тільки одне: вона зовсім не думає про інших, вона владна і самолюбива жінка, яка ні з ким і ніколи не буде ділитися: «Знайшов гроші, ні з ким не ділити. Всі собі візьми». Ось, чого вона намагається навчити улюбленого синочка.
Простакова ставиться до оточуючих її слугам, селянам все дозволенно і тиранично. Вона вважає свою владу над цими людьми безмежною. І що ми бачимо в кінці комедії? Пані Простакова отримує по заслугах. Вона гідна такого результату подій. Вона втрачає коханого синочка, свій будинок і село. Вона залишається зовсім одна, зі своєю малограмотностью, самодурством і жорстокістю.
