«Ми у відповіді за тих, кого приручили», – напевно, цей афоризм з «Маленького принца» Антуана де Сент-Екзюпері чув кожен. Шкода тільки, що не всі люди про це пам’ятають. Жорстоке ставлення до тварин сьогодні – не рідкість. Їх б’ють, виганяють на вулицю, морять голодом. Ось таке звіряче ставлення до звірів. Забавна тавтологія, чи не правда? На мою думку, вона добре відображає сутність тих людей, які знущаються над братами меншими.
Я вважаю, що жорстоке ставлення до тварин набагато гірше, ніж таке ж ставлення до людей. Чому? Та тому що людина може захистити себе: дати фізичну відсіч або ж поскаржитися у відповідні органи. У братів наших менших є тільки ікла і кігті, але і вони безсилі, наприклад, перед людською зброєю. Ще гірше, коли тварина довіряє господареві, а той поступає з ним грубо, нелюдяно. Мені здається, що такі люди мають чорну, подгнившую душу.
Згадану проблему не раз піднімали російські і зарубіжні письменники. Їх твір допомагають читачеві подивитися на ситуацію з боку, щоб самому не «опуститися» до таких вчинків. Перший твір, яке прийшло мені в голову, коли я прочитав тему, – розповідь В. С. Тургенєва «Муму». Упевнений, і дітям, і дорослим добре знайома симпатична, добра собачка, яку втопив Герасим.
Муму була дуже прив’язана до господаря, він теж душі не чув у своїй улюблениці. Їхня дружба тривала б довго, якщо б не кепський характер барині. Господиня помітила Муму і захотіла погладити її. Собака не тільки не підійшла до неї, але й загарчала. Бабу це дуже зачепило. Вона вирішила позбавитися від тварини. Спочатку жінка наказала вивезти Муму з двору. Деякі запитають, хіба це такий уже жорстокий вчинок? Відповідь, без сумніву, позитивна. Собаки дуже прив’язуються до господарів, тому розлука приносить їм нестерпні муки.
Муму повернулася, але бариня на цьому не зупинилася. Як тільки вона побачила, «незносну» србаку у дворі, знову наказала позбутися від тварини. Герасиму довелося втопити свою улюбленицю, щоб не страждати самому і не приносити мук їй. Так безжальна жінка вирішила долю безневинної тварини, але радості це не принесло.
Оповідання «Муму» показує, що жорстоко ставитися до тварин можуть тільки люди, скривджені долею, з поганим характером.
Ще один приклад жорстокого поводження з тваринами знаходимо у казці К. Паустовського «Теплий хліб». Його головний герой – підліток Філька – сильно образив коня. Тварина не могла постояти за себе, зате йому на захист стала сама матінка-природа.
Сюжет твору не тільки показує, наскільки потворний душею той, хто знущається над тваринами, але і стверджує, що всяке знущання над беззахисною істотою карається.
Можна зробити висновок, що людина може поводитися з братами меншими жорстоко, більше того, таких випадків відомо багато. Ось тільки це зовсім не прикрашає «господаря землі». Потрібно пам’ятати, що тварини беззахисні, вони довіряють нам, і ми повинні відповідати їм добром.
