Яку душу можна назвати неживої, мертвою? Звичайно, збайдужілий до всього, крім власного комфорту, міркувань вигоди. Таким душам немає справи до понять вищого порядку: благородства, честі, служіння Батьківщині, віри, вірності. Здатність людини зберігати вірність чому або кому-то (Батьківщині, ідеалам, принципам, коханій людині) говорить про його небайдужості, свідчить про те, що душа людини вище низинних інтересів і тим жива.
Російська класична література переповнена образами, що несуть у собі це гідне якість. При цьому вірність їх пов’язана з драматизмом, вона ускладнює, за мірками обивателів, життя. Така Ліза Калітіна («Дворянське гніздо» В. С. Тургенєва). В умовах неможливості з’єднання з коханим вона вибирає чернечий шлях, шлях служіння Богу. Таким чином, Ліза виключає для себе можливість якого-небудь пристрою особистому житті надалі. Відрікшись від мирського життя, вона зберігає вірність Лаврецкому.
Дрібний чиновник Жовтків в повісті А. В. Купріна виявляється здатним на велику, лицарську любов до княгині Вірі Шеиной. Це любов на відстані, любов-поклоніння без надії на взаємність. Жовтків поглинений цією любов’ю, для нього не існує більше нічого. Його вибір трагічний, він іде з життя. Можна по-різному ставитися до його вчинку, але факт залишається фактом: Жовтків зберіг вірність своїй любові. А міг спробувати жити: виїхати, одружитися, обзавестися дітьми. Але цей чоловік не захотів розміняти величезна своє почуття на щось буденне.
Безумовно, вірність – це і якість героїні роману «Євгеній Онєгін» А. С. Пушкіна Тетяни. Знехтувана Онєгіним, вона виходить заміж за наполяганням матері. Для Тетяни на той час «всі були жеребки рівні». В серце її жива любов до Онєгіна. Такі, як Тетяна, люблять тільки раз. Через кілька років відбувається зустріч її з Онєгіним на балу. Воспылавший до неї пристрасною любов’ю Євген отримав відповідь. Не в правилах Тетяни було пускатися в любовні пригоди і ганьбити чоловіка. Вірність в шлюбі не була для неї порожнім звуком. Тетяна дуже сильна людина: не всяка жінка в її випадку встояла б перед коханим. Звичайно, їй допомагали її моральні устої. Тетяна тричі вірний чоловік: вірна в любові, вірний у шлюбі, вірна собі в керівництві моральними принципами.
Підводячи підсумок, можна сказати, вірність – безсумнівна якість живої душі. Адже вірність нерозривно пов’язана з гідністю та честю, далекими від ницих пристрастей. Згадані герої страждають, але страждання роблять їх вище, достойніше. Вони йдуть від спокуси, від вульгарної життя, від гріха.
