Я дуже люблю розглядати творчі роботи митців, які передавали на полотнах героїв російських билин і казок. Одним з моїх улюблених художників є Врубель Михайло Олександрович, з-під творчої кисті якого у світ вийшла приголомшлива робота «Царівна-Лебідь».
Образ героїні полотна взято з однієї відомої казки Пушкіна Олександра Сергійовича. Вдивляючись у картину, мене переповнюють двоякі емоції. В один момент, я захоплююся казковою панною, яка так грандіозно зображена на полотні. А в інший момент, я бачу в її очах нескінченну печаль, і від цього по всьому тілу біжать мурашки.
Царівна–Лебідь зображена в шикарному білому вбранні, яке розвивається на вітрі. На її голові глядач бачить прекрасний кокошник, який прикрашений дорогоцінним камінням. Вона велична і недоступна, гордлива і піднесена. Царівна абсолютно неприступна для простих людей і інших героїв казки.
Її виразні очі так сумні. Думаю, вона нещаслива в своїх дорогих шатах. Швидше за все, вона замкнута в такому величному способі і не сміє його зняти і оголити свою душу.
Царівна–Лебідь прямувала кудись та раптом зупинилася і озирнулася. Вона вдивляється вдалину, де живе і гуляє простий люд. Можливо, вона прощається з коханою людиною, який недоступний для неї. Про це я не можу сказати точно. Емоції на її обличчі говорять мені про те, що Царівна-хотіла б щось промовити, сказати, відкрити свою душу. Але цього не відбувається. І її очі просто переповнюються сумом.
Фон картини зроблений в темних тонах, швидше за все для того, щоб на ньому так ясно і чітко виднівся образ героїні. Вона така ніжна й тендітна, немов небесний ангел, який спускається до людей. Її вигляд полонить погляди глядачів. Я захоплююся цією роботою Михайла Врубеля. Вона мені дуже подобається.
