Слово «сім’я» асоціюється з дорогими серцю людьми, з затишком, душевною теплотою. Можна тільки уявити, як важко живеться одиноким людям. А їх дуже багато: сироти, діти залишені мамами і татами, літні люди, від яких відмовилися їхні діти та онуки… Перераховувати можна довго. Спостерігаючи за такими людьми, мимоволі замислюєшся над питанням, яка роль родини в житті людини.
Сім’я – опора в житті кожної людини, тиха гавань в бурхливому морі життя. Якщо людина знає, що вдома його завжди підтримають, він твердо ступає по життєвій дорозі. Багато люди підкорюють вершини у своїй справі, тому що знають, що родичі будуть ними пишатися. Бажання допомогти рідним також стає потужним поштовхом у кар’єрному та особистісному зростанні.
Батьки, бабусі і дідусі – перші, з ким знайомиться дитина, яка тільки «прийшов» у цей світ. Від них залежить, яким виросте їх чадо. Виховання відіграє важливу роль у житті людини, адже може, як зламати його долю, так і навпаки, допомогти людині знайти щастя. Рідні можуть прямо вказати на помилки навіть дорослому, змусити його зійти з хибного шляху, в кінці якого чекає осуд суспільства або розчарування.
Тим не менш, попередні думки стосувалися сімей, в яких панують взаєморозуміння, взаємопідтримка, довіру і любов. Якщо ж цього немає, сімейні узи перетворюються в кайдани, що сковують людину. У нього з’являється бажання вирватися. Виживаючи в таких умовах, людина черствіє, його серце перетворюється в камінь.
Сім’я Віті з твору «Кінь з рожевою гривою» – бабуся і дідусь. Мати хлопчика загинула, а батько давно кинув дружину і дитину. Дитина часто згадує про маму, сумує за нею. Але любов і турбота бабусі і дідусі не дозволяють йому відчувати себе нещасним, обділеним. Рідні люди вчать Вітьку бути добрим і чесним. Хлопчик знає, що в будь-якій ситуації він може звернутися за допомогою до дідуся і той не відмовить. Так було і після того, як бабуся виявила обман з суницею. Дідусь не сердився, не кричав на онука. Він допоміг помиритися з бабусею.
Наприкінці твору бачимо вже змужнілого героя. Він виріс порядною людиною, гідним поваги, адже назавжди зберіг пам’ять про найдорожчих людей. Можна припустити, що доля Віті склалася б зовсім по-іншому, якби його віддали в дитячий будинок.
Цей приклад показує, що сім’я відіграє важливу роль у формуванні особистості, адже моральні якості закладаються з дитинства.
Членів сім’ї Курагиных з роману Л. Н. Толстого «Війна і мир» не можна назвати дружніми. Вони не вміють любити один одного. Батько має вплив у суспільстві, але власні діти його не слухаються. Мати заздрить красою дочки. Діти живуть кожен сам по собі. Вони не бажають допомагати ні один одному, ні батьками. Кожен заклопотаний своїми проблемами. До чого це призвело? Ніхто з родини Курагиных не знайшов щастя.
Так Л. Н. Толстой показав, наскільки важлива для людини міцна, любляча сім’я.
Таким чином, сім’я впливає на характер людини, його погляди, нарешті, визначає його долю.
