Літературний талант Івана Сергійовича Тургенєва дуже різноманітний. За своє життя він випробував себе в різних ліричних, епічних і драматургічних жанрах. Пізніше творчість наповнене найбільшою назидательностью. Видно, що навчений життєвим досвідом письменник прагнув передати читачеві частинку своєї мудрості. Все, що споглядав Іван Тургенєв, так чи інакше відображено в його своєрідних ліричних оповіданнях – віршах у прозі. Кожне з них крім цікавого сюжету має глибокий філософський підтекст. Важливо також побачити тут ті символи, які так старанно вводить автор.
«Собака» – одне з ключових віршів у прозі Івана Тургенєва. Тут немає особливого сюжету, це швидше просто роздуми автора про сенс і швидкоплинність життя.
Отже, який образ бачить читач? У кімнаті знаходяться двоє: людина і його собака. За вікном вирує сильна буря. Тварина дивиться в очі господаря, ніби намагається щось сказати. Але собака не обдарована здатністю говорити або раціонально осмислювати. А людина здатна зрозуміти і себе, і собаку. Оповідач впевнений, що їх переповнює зараз одне й те ж почуття – почуття страху та незахищеності перед стихією. Автор вказує, наскільки схожі насправді такі різні істоти, як люди і тварини. І у господаря собаки очі сумні, адже невідомо, чим закінчиться ця буря для них. І скільки ще їм радіти життю? У кожній живій істоті горить невидимий вогник. І коли прийде йому кінець, яка різниця, в кого саме він був? Жага до життя і почуття страху ототожнює всіх. І оповідач вважає в даний момент, що між ним і собакою стерті всі відмінності. Вони дивляться один на одного однаковими очима. Одне життя злякано тулиться до іншої.
Важливим символом у творі виступає «страшна», «несамовита» буря. Вона порівнюється з бурхливим життям, «бурю» емоцій і надій. Також під бурею може матися на увазі непередбачуваність життя і незахищеність людини перед нею. Така буря страшна, як для людей, так і для тварин. Ось чому в очах героїв таїться щирий переляк і надія на захист в іншому істоту.
Слова автора звучать у творі дуже лірично. Так може виглядати класичний вірш – з його римою і мелодикою. Проте Івану Тургенєву не потрібна була рима, щоб торкнутися найважливіші струни душі в людині. Твір виглядає песимістичним, адже воно нагадує нам про швидкоплинність життя, але з іншого боку воно нагадує нам, що не потрібно безглуздо витрачати дорогоцінні хвилини. І той, хто зрозуміє сенс сказаного, той знайде шанс ще багато чого встигнути зробити.
