Характеризуючи вчинки і внутрішні якості інших людей, ми часто вживаємо слова «великодушність», «доброта». Багато людей вважають ці поняття тотожними, проте це не зовсім так. Чому ж великодушність відрізняється від доброти? Наскільки велика різниця між ними?
Доброта – вроджена якість. Я вважаю, що це позитивне ставлення до світу, уміння зберігати гарне ставлення до людей в будь-якій ситуації. По-справжньому добра людина ніколи не образить іншу ні морально, ні фізично. Великодушність проявляється у добрих вчинках, вміння жертвувати собою заради щастя іншої людини. Великодушні люди завжди готові прийти на допомогу, скільки б сил і часу це не коштувало. Роблять вони це безкорисливо, адже їм радість приносить щастя в очах ближнього.
Я помітив, що в багатьох творах можна знайти доброго чи великодушного героя. Письменники кожної епохи зачіпають проблеми, в яких проявляються ці якості. Війна стала простором, в якому змішалися жорстокість, доброта і щедрість. Твори про криваві події – хороший матеріал для роздумів над цими якостями. Сотников, головний герой однойменної повісті Ст. Бикова, – партизан. Будучи хворим, він разом з бойовим товаришем Рибаком вирушив здобувати їжу для їхнього загону. По дорозі назад чоловіків помітили німці. Піти від ворогів не вийшло.
Фашисти вимагали від партизанів зізнатися у своїй провині, та ще і видати інших. Сотников витримав усі тортури німців: його били, йому виривали нігті, погрожували смертю. Чоловік не зрадив товаришів. Він не боявся смерті. Героя страховище лише одне – стати тягарем для когось. Сотникова можна назвати великодушним людиною, адже він пожертвував собою заради інших: німці розстріляли його. До речі, він міг би залишитися уникнути не тільки смерті, але і зустрічі з ворогами, адже міг би не йти на промисел, так як почував себе недобре. Знову-таки, цей вчинок можна вважати великодушним.
Рибак – ще один партизан. З ним Сотників відправився добувати їжу. Я вважаю, що у цього героя була гнила душа. Спочатку він кинув Сотникова, коли їх наздогнали німці. Потрапивши в полон, Рибак вирішив рятувати свою шкуру будь-якою ціною. Спочатку він просто вміло викручувався на допитах, а потім погодився прислуживаться німцям. На тлі цього героя великодушність Сотникова проявляється ще сильніше.
Цей приклад показує, що головна особливість великодушність – вміння жертвувати собою заради інших.
У творі Ст. Астаф’єва «Людочка» дівчину, яка приїхала в місто, приймає стара перукарка. Так, жінці вигідно, щоб у неї жила Людочка, адже та допомагала по господарству. Але і ставилася перукарка до квартирантки непогано. Жертвувати собою заради чужої людини жінка героїня не вміла. Перукарка бачила, що в житті квартирантки діється недобре, але на допомогу не поспішала. Цю героїню можна вважати доброю, але не великодушною.
Можна зробити висновок, що доброта – це крок до великодушності. Великодушним може стати не кожна людина, адже для цього потрібно мати силу волі, щоб жертвувати собою.
