При першій зустрічі з картиною В. С. Герасимова «Церква Покрова на Нерлі», вона здалася мені надзвичайно легкою і просторою. Вдивляючись у прекрасне полотно, мене переповнюють радісні, і навіть урочисті почуття. Настільки ця велика робота вразила мій внутрішній світ.
У центрі картини зображена церква Покрови. Вона розташована на невеликому острівці, навколо якого протікає галаслива і швидка річка. Церква виконана у світлих барвах, адже саме білий колір передає святість і чистоту цієї споруди. Золоті купала яскраво виблискують і переливаються за допомогою безлічі сонячних променів.
На своєму полотні автор використовує і інші приємні оку тони. Це голубуватий відтінок прекрасного неба, по якому розкидисто пливуть білосніжні хмари. Гармонійно зливається з небом лінія горизонту, яка з’єднує два світи. Земля вкрита свіжою, молодою травою. Вона така соковита і яскрава, що до нас доноситься її аромат. Художник використовує приємні салатні і зелені відтінки, щоб показати глядачеві, наскільки все живе радіє і тішиться благодаті розташованої поруч церкви.
На задньому плані картини намальовані самотні дерева і групка рослин, які утворили невелику гай. Біля храму росте велике і могутнє зелене дерево. Швидше за все, йому стільки ж років, скільки і храму. Думаю, дерево було посаджено саме по закінченню будівництва церкви.
На передньому плані ми звертаємо увагу на жінку, яка стоїть на березі річки і вдивляється вдалину. Думаю, вона вимовляє молитву всередині своєї душі, дивлячись на храм Покрови. Вона молиться про своїх близьких, про дітей. Вона просить Божої благодаті для себе і своєї сім’ї.
Як же все-таки чудово жити в такому чудовому місці, поруч зі святим храмом. В. С. Герасимов з усім своїм талантом і майстерністю зумів передати красу і велич цього краю.
