Людина давно вважає себе царем природи. І це не дивно, адже в його руках зброя, техніка. Одним натисканням на курок «цар природи» може вбити звіра. Брати наші менші часом зовсім беззахисні перед нами.
А як часто ми заводимо собі чотирилапого або пернатого друга, а потім забуваємо, що це жива істота, потребує теплоти і ласки. Тварина перетворюється в іграшку, яку господарі можуть забути погодувати, вигуляти. Вражає, наскільки жорстоко деякі люди поводяться з тваринами. В інтернеті можна побачити чимало роликів, в яких люди знущаються над беззахисними братами меншими. Навіщо вони це роблять? Заради забави, щоб показати свою силу або просто, щоб зігнати злість. Тільки уявіть себе на місці тварини. Страшно? А адже наші улюбленці довіряють нам, вважають нас друзями.
Але не тільки до домашніх тварин ставляться безжально. Диких тварин садять в клітини, вбивають. Найчастіше це робиться, щоб побавитися або отримати за гроші. Спостерігаючи за всім цим жахом, дуже хочеться, щоб кожен з нас згадав, чому людині потрібно залишатися великодушним до братів наших менших. Зробити це допоможе література. Сюжети багатьох творів дозволяють подивитися на проблему людей і тварин зі сторони.
Важко знайти людину, який би не читав «Муму» Тургенєва І. З.. Головний герой оповідання Герасим випадково знайшов цуценя. Тварину було брудне й голодне. Двірник відігрів його, откормил. Турбота німого перетворила непоказного цуценя в симпатичну собачку іспанської породи, яку Герасим назвав Муму. Головне ж те, що Герасим знайшов справжнього друга, який не вмів брехати і зраджувати. Ця дружба недовго зігрівала серця людини і тварини.
Бариня помітила Муму і наказала привести її в свої покої. Стара хотіла погладити собаку, але та загарчала і мало не вкусила її. Бариня вирішила помститися Муму, розлучивши її з господарем. З першої спроби це не вдалося, але стара не заспокоїлася. Герасиму довелося втопити свою улюбленицю. Епізод, що передує трагічного фіналу ще раз показує великодушне ставлення до тварини. Перед тим, як назавжди розпрощатися з Муму, господар вичесав її і смачно нагодував. Не можна сказати, що двірник обійшовся з собакою жорстоко. Адже він знав, що бариня від неї не відстане.
Цей приклад показує, що жорстоке ставлення до тварин – прояв слабкості. Адже тільки слабкі, підлі люди може знущатися над беззахисною зверюшкой. Великодушність – ключик, який відкриває серце тварини для людини.
Свідченням того, що добре ставлення до тварини допомагає знайти вірного друга є й твір «Білий Бім Чорне вухо». Іван Іванович врятував маленького цуценя, якого хотіли втопити. Бім став його спорідненою душею. Він умів вгадувати настрій господаря і повністю довіряв Івану Івановичу. Вірність Біма вражає вже не одне покоління читачів. ісля того, як господаря відвезли на операцію, собаче серце не змогло наповнитися любов’ю до іншого людині.
Можна зробити висновок, що ставлячись до тварин великодушно, людина отримує щедру віддачу: дружбу вірність і сердечну теплоту.
