Кожен з нас повинен задуматися: чи можу я простити людину, який заподіяв мені сильну душевну біль. Не думаю, що всі відповідять ствердно. Відразу ж після неприємного вчинку ображений чоловік думає не розумом, а серцем. Серце розривається від негативних емоцій. Щоб заспокоїтися, ми починаємо придумувати плани помсти. Можливість відплати і покарання кривдника гріють нам душу і нам стає легше жити. Час може вилікувати будь-яку травму. Але якщо людина зациклюється на помсти, то його душа руйнується. Він стає злим, честолюбним, відчуває себе богом. Невміння прощати загрожує самознищенням особистості. Бажання помсти вбиває в людині радість і здатність любити.
В літературі є деякі приклади героїв, які присвятили своє життя помсти і поплатилися ща це найвищою ціною. У повісті «Постріл» А. С. Пушкіна Сільвіо потрапив у непросту ситуацію. Одного разу на навчаннях його образив товариш по службі. Це неприємна пригода зачепило честь Сільвіо адже над ним сміявся цілий полк. Натхненний ідеєю помсти Сильвіо стає злим, йому важко навіть уживатися з людьми. Помста змушує його думати тільки про недруге. Одного разу настає самий відповідний момент для реалізації плану відплати. Але в хвилину, коли можна було вбити графа, він так не надходить. Йому було важливо побачити в очах кривдника відчай і страх, щоб відчути власну значущість. Але вчинок Сільвіо не може залишитися безкарним. Героя карає життя, і він незабаром гине на війні. Що ж хоче сказати автор, показуючи нелегку долю головного героя? Помста не може стати сенсом життя, тому що це шлях, спрямований на саморуйнування.
У романі «Євгеній Онєгін» помста привела молодого поета Ленського до фізичної смерті. В результаті дуелі поет гине. Причиною дуелі стало загравання Онєгіна з коханою Ленського. Гордість поета була зачеплена, тому він викликав Євгенія на дуель. З-за дурною і дріб’язкової помсти обірвалося життя досконалого юного людини. Якби Ленський і Онєгін все з’ясували між собою за допомогою слів і без помсти, то ситуація вирішилася б без жертв. Пушкін говорить нам, що не можна зопалу приймати життєво важливі рішення. У першу чергу потрібно дати час свого серця заспокоїтися і спробувати пробачити людини. Помста згубна не тільки для жертви, але і для ображеної людини.
Невміння прощати, як видно з прикладів твори А. С. Пушкіна, може загрожувати смертю. Навіть якщо це буде не фізична загибель, а духовна. Помста руйнує людину зсередини, вбиває в ньому все людське. Як говорив Фрідман, «сладчайшая помста – це прощення». Кожному з нас варто пам’ятати це твердження, тоді наш світ стане в рази добрішими.
