Російський автор Іван Дмитрієв працював у різних жанрах літератури. Особливої уваги заслуговують його байки. І хоча, на думку Олександра Пушкіна, вони не могли зрівнятися з байками Івана Крилова, зате відрізнялися особливою ліричністю і делікатністю.
Дмитрієв разлого описує ситуацію в байці, приділяючи увагу художніх деталей. Мораль завжди доступна і волає до кращих якостей людини. Більшість байок Дмитрієва – переклади творів французьких байкарів. Але ці переклади завжди художні, збагачені поетичним даром Дмитрієва.
Байка «Муха» відноситься до коротеньким байкам автора з чітко окресленою мораллю. Ключове словосполучення твори «ми орали» стало крилатим і досі використовується в нашому лексиконі.
За деякими відомостями, ця байка є перекладом байки француза П’єра Вільє, яка сходить до античності.
Сюжет байки проста. Бик після тяжкого трудового дня повертався додому. На його рогах сиділа муха. Автор замовчує, коли саме вона туди села: орав ще тоді бик або вже повертався додому. На дорозі їм зустрічається інша муха. Вона цікавиться у соплеменницы на рогах, звідки та повертається. На що перша муха гордовито відповідає: «Ми пахали».
Автор висміює зарозумілість на прикладі бундючної мухи, яка заслуги бика спритно і приписала собі самій.
Описана ситуація у байці, на жаль, виявилася цілком типовою і в реальному житті. Тому вона прижилася в народі. Нерідко буває так, що людина, яка не приймає участі у справі, зараховує себе до тих, хто безпосередньо щось робив. Замінюючи займенники «він», «вона» чи «вони» гучне «ми», люди приписують собі чужі заслуги. Саме так робить муха, кажучи, що «ми орали». Коли в кращому випадку вона просто сиділа на рогах, поки бик орав.
У байці «Муха» є антитеза: працьовитість і лінь.
На те, що бик є трудівником вказують слова «з плугом», «працях». Герой не лінувався і витратив майже всі сили на свою роботу, тому додому вже «тягнувся» і від великої втоми навіть не помітив мухи на рогах.
Муха в байці уособлює ледачого зарозумілого людини, який хвалиться чужими досягненнями.
Пафосний відповідь мухи став своєрідною ідіомою і прижився в народі. І не тільки в часи Дмитрієва, але і в наш час байка залишається актуальною. Деякі люди все так само не соромляться привласнювати собі заслуги інших. Адже простіше збрехати, формально приєднатися до чужого справі, ніж реально щось зробити.
Байка Івана Дмитрієва «Муха» придбала популярність, як у Росії, так і в країнах зарубіжжя. Відомо, що вона була перекладена на німецьку мову двома авторами.
