Байдужість – це одне з найгірших якостей людини. Я думаю, що воно схоже егоїзму, адже людині немає ніякої різниці, що відбувається в сім’ї, в світі. Ще можна якось миритися з байдужістю однієї людини, адже завжди знайдуться добрі люди, яким не все одно. Але якщо це легкодухість тісно пов’язане з матір’ю-природою, то така ситуація набирає більш серйозних обертів.
Одна людина може завдати непоправної шкоди навколишньому середовищу. А природа, на відміну від людини, не прощає помилок. Ось зараз, наприклад, руйнується озоновий шар планети, проникає надмірне ультрафіолетове випромінювання, яке викликає серйозні захворювання. А чому так сталося? Відповідь проста: все із-за недбалого ставлення до природи.
Якщо звернутися до літератури, то можна побачити, що письменники небайдуже ставилися до природи. У романі «Батьки і діти» Тургенєва І. З. головний герой Базарів стверджує, що природа – це майстерня, а не храм. Цим він має на увазі, що людина панує над нею і може робити все, що йому заманеться. Абсолютно протилежну думку має на цей рахунок один Базарова Аркадій.
У цьому романі кожен герой висловлює своє ставлення до природи. Мені здається, що це не випадково. Тургенєва хвилювала ця проблема, він багато творів присвятив їй. Природа – це священний храм, людина в ній знаходить заспокоєння і набирається сил для нових подвигів.
Найбільш яскраво наслідки байдужого людини до природи виражені в романі Ч. Айтматова «Плаха». Люди влаштовують пожежа, і з-за нього гинуть вовченята. Вовчиця хоче піклуватися про кого-небудь, тому проникає до людського дитині. Люди не зрозуміли цього і намагалися застрелити бідна тварина. За цей вчинок один з працівників лісу поплатився смертю власного сина. Хіба винне тварина у смерті малюка? Мені здається, що ні. Винні тільки люди і їхня байдужість до природи.
Людина – це не тільки соціальна істота, але й біологічна, тобто він не може жити відірвано від природи. Вона його годує і одягає. Байдуже ставлення до неї, нищить планету і тим самим скорочує тривалість нашого життя.
Що буде, якщо через деякий час люди не зможуть насолодитися свіжим повітрям або випити склянку чистої води? Споживче відношення до природи губить самої людини, тільки він цього не розуміє. Кожному з нас потрібно намагатися не шкодити навколишньому середовищу, не рубати сук, на якому ми сидимо.
