Аналіз вірша Мандельштама «Ми з тобою на кухні посидимо… »

Зрозуміти справжній сенс творчості автора можна лише відкривши завісу його життя. Відомий поет-акмеист XX століття Осип Мандельштам залишив чимало віршів-загадок. Вони такі прості на перший погляд, навіть повсякденні, але насправді дуже символічні. Поет рідко вдавався до загальноприйнятих художнім засобам високого стилю, навпаки, він наповнював свої вірші простими предметами, які близькі кожній людині. Мандельштам був вільнодумні поетом, за що і знайшов невдоволення радянської влади.

Поезія «Ми з тобою на кухні посидимо…» – яскравий приклад літератури акмеїзму. Сюжет простий: двоє близьких людей сидять на кухні. Пахне білим гасом, яким заправляється примус. Примус використовували раніше для обігріву приміщення. На кухні є ніж і коровай. Герой пропонує зав’язати кошик, щоб можна було з нею вирушити потім на вокзал, де їх ніхто не знайде. Висновок – двоє закоханих усамітнюються в затишній кухні і планують виїхати, щоб їх ніхто не турбував. Сюжет романтичний, але цілком звичайний. Але це лише на перший погляд. Розглянемо більш детально вірш.

Перша рядок «Ми з тобою на кухні посидимо» відображає інтимність почуттів, довіра закоханих одне до одного, їх прихильність. Кухня – символ затишного мікросвіту героїв.

Друга рядок «має запах» – солодкий запах білого гасу. Сучасний читач може здивуватися, чому на кухні пахне гасом. Раніше ним заправляли примус – обігрівальний прилад. Але в даному рядку важливіше саме вид гасу – білий. Він визнаний самим чистим, що може символізувати чистоту стосунків героїв. До того ж, він не просто тхне, а солодко. Що говорить про те, що закохані настільки запаморочені своїм почуттям, що навіть гас осязается приємним. Також те, що пахне гасом, може носити відтінок небезпеки. Адже не просто так закохані хочуть втекти на вокзал, щоб їх ніхто там не знайшов.

У третьому рядку згадується гострий ніж і коровай. Гострота ножа – гострота почуттів, і знову-таки небезпека. Образ короваю традиційний і важливий. Багато традицій пов’язано з них, зокрема, його готували перед від’їздом.

Цікавий і спосіб кошика. Вона, як і коровай, має символічну округлу форму, що означає вічність. Кошик – це також шматочок того мікросвіту, який герої зможуть забрати з собою на вокзал.

Твір закінчується вірою в те, що їх ніхто не знайде, адже героям добре удвох.