Думи, які створювалися на реальних подіях, найбільш цікаві для читачів. З таких творчих робіт ми дізнаємося про справжні історичні події, якими наповнені минулі часи. Однією з таких дум є велика робота «Смерть Єрмака». Її творцем стає К. Ф. Рилєєв. Саме головний герой – козак Єрмак Тимофійович зіграв дуже важливу роль у тяжкому процесі об’єднання Сибірського краю і Росії.
Ці історичні дії відбувалися в часи правління Івана Грозного. Козак Єрмак зміг знищити військо хана Кучума, хоча сам хан втік. А вночі, хан влаштував раптовий набіг на поселення козаків, і останнім довелося відступати.
Переходячи через річку, козак Єрмак загинув у бурхливій та смертельної річці. Саме ніч відступу козаків автор зображує з усіма грізними стихіями природи – виблискували блискавки, безперервно шумів дощ, буря витала над землею.
У написаній думі автор розповідає нам про роздумах Єрмака, коли той сидів на березі Іртиша. Козак роздумує над своїм життям, над життям своїх побратимів, які плече до плеча допомагають йому утримувати ворога.
Багато козаків у своєї колишньої життя були злочинцями, але тепер вони вірні службі цареві. Єрмак розмірковує над тим, що всі ці козаки вже давно змили свої провини кров’ю ворогів. Адже тепер, вони стоять на смерть і віддають своє життя за святу Русь.
В цей час він ще не знає, що попереду їх чекає важка битва. Адже вночі, хан Кучум, таємно нападає на табір козаків і ті, що падають у бою, навіть не поборовшись.
Такий підлий і низький персонаж, як хан Кучум, протиставлений сильного і могутнього козакові Єрмаку. Під час відступу, славний герой не зміг перейти річку і осилити бурхливий гнів водної стихії. Він тоне. А виною всьому важкий панцир, який був даром царя.
Козак гине, захищаючи рідну землю і служачи Росії. Саме їй, а не цареві. Це дуже важлива деталь, яку підкреслює автор у своїй думі.
