Любов – це особливий стан людини. Коли відчуваєш глибокі почуття до іншої людини, то стаєш надзвичайно сміливим, емоції захльостують з головою, пропадає інстинкт самозбереження. Правда, це трапляється не відразу. Спочатку закоханий людина ніяковіє, не знає, як підійти до предмету зітхання. У такі моменти дуже не вистачає цієї самої сміливості.
Я вважаю, що сміливість у любові, безумовно, потрібна і важлива. Через боягузтво можна втратити любов, і зайва боязкість не приносить в такому випадку радості. Але скрізь, як мені здається, слід дотримуватися рамки, адже сміливість може легко перерости в напористість і нахабність.
В літературі письменники заохочували сміливість. Наприклад, у романі «Майстер і Маргарита» М. А. Булгакова головна героїня знайшла хоробрість завдяки цьому високому почуттю. Маргарита вірить у Майстра, перемагає свої страхи, стає безстрашної.
Швидше за все, сміливість у любові важливішими для чоловіків, ніж для жінок. Приміром, Тетяна Ларіна з роману «Євгеній Онєгін» А. С. Пушкіна зважилася на необачний вчинок і зізналася у своїх почуттях. А в 19 столітті вважалося глибоко аморальним вчинком для дівчини зізнатися в любові до юнака першої. Можна сказати, що цей крок був досить сміливий для Тетяни. Її вчинок можна виправдати тим, що вона хотіла висловити свої почуття, не упустити момент. Однак Онєгін, на жаль, не відразу цього зрозумів. Усвідомлення кохання прийшло до нього набагато пізніше і тоді вже нічого не можна було виправити. Євгенію не вистачило часу, щоб розібратися у своїх почуттях.
Сміливість в любові до народу проявляється у Данко з оповідання Максима Горького «Стара Ізергіль». Сотні людей повірили, що саме він зуміє вивести їх темряви. Данко знайшов величезну хоробрість, допоміг людям тільки в ім’я любові. Заради порятунку інших він пожертвував власним життям.
Сміливість в любові – це, звичайно, чудово. Адже в таких почуттях немає боягузтва і нерішучості, закохані володіють ініціативою і не втрачають дорогоцінний час даремно. Багато прикладів знають люди, коли люблять всім серцем особистості розставалися на довгі роки через боягузтво. У такому плані хоробрість тільки допомагає не розлучатися і насолоджуватися прекрасними почуттями.
З іншого боку, любов – це самопожертва. Ось, наприклад, Ромео вбив себе тільки тому, що не уявляв свого існування без Джульєтти. Для справжнього почуття характерні безумства, хоробрість, але ніяк не боягузтво і нерішучість.
